Лютий - березень 2020,
курси підвищення кваліфікації з теми
«Організація процесу вивчення історії та інтегрованого курсу
«Громадянська освіта» в умовах Нової української школи»
(шифр 3.11.1)
10.01.2020
Коучинг-студія для вчителів суспільних дисциплін "Становлення професіоналізму вчителів суспільних дисциплін шляхом формування креативно-індивідуального стилю педагогічної діяльності".
Семінар, 11.12.2019
Сучасна школа повинна намагатися якомога більше готувати свого випускника для сучасного життя та діяльності. Життєві компетентності повинні давати можливість випускнику сміливо зустрітися з дійсністю, зайняти своє місце в житті, бути успішним.
Саме тому актуальною стала тема «Виховна система школи як оптимальний простір життєтворчості особистості» семінару-практикуму заступників директорів з виховної роботи освітніх закладів м. Добропілля, що відбувся 11 грудня у Водянській ЗОШ І – ІІІ ступенів №11.
Педагогічний колектив освітнього закладу протягом роботи семінару через методичний креатив – кейс, поетичну світлицю, інтегровані урок та заняття гуртків, ескейп рум, світове кафе, відкритий діалог та психологічне розвантаження познайомили учасників семінару з виховною системою, яка є оптимальним простором для випускника школи життєтворчості.
Методична розробка Інтегроване заняття туристсько
- краєзнавчого гуртка «Слідопити» та «Країна майстрів» за темою «Святкова
обрядова культура мого народу»
Анотація
Дане інтегроване заняття гуртка
розраховане на учнів 5 -7 класів. Відповідає чинній програмі з краєзнавства й
передбачає використання мультимедійного супроводу.
«Святкова
обрядова культура мого народу» як уособлення кращих традицій українського
народу, направлена на формування ключових компетентностей учнів у рамках Нової
української школи та наскрізних умінь різнобічного розвитку, виховання
активної, ініціативної особистості, здатної до самостійної творчої діяльності,
саморозвитку і самореалізації засобами краєзнавства в різних життєвих
ситуаціях.
На занятті застосовуються
ефективні інноваційні види діяльності, які ведуть до індивідуального пошуку
рішень, до пошукової діяльності, стимулюють до вибору майбутньої життєвої
траєкторії школяра та гармонійного розвитку дитини на основі її задатків і
життєвого досвіду.
Рецензія
Інтегроване
заняття туристсько - краєзнавчого гуртка «Слідопити» та
«Країна майстрів» за темою «Святкова обрядова культура мого народу»
є складовою частиною теми «Дослідження
традицій рідного краю» і має за мету формування ключових компетентностей
у рамках Нової української школи та наскрізних умінь самореалізації громадянина
України через дослідницьку роботу.
Інтеграція дослідницького
матеріалу на занятті дає змогу розвивати свої здібності кожному учневі,
опановувати програму в комплексі та доступному темпі, стимулює пізнавальну
самостійність, творчу активність та ініціативність учнів.
Основними змістовними акцентами заняття
є:
· психологічна підготовка учнів до сприйняття матеріалу (створення ситуації
успіху);
· актуалізація опорних знань і
чуттєвого досвіду школярів;
· розкриття значущості теми та
мотивація пізнавальної діяльності учнів;
· формування системи знань, умінь,
навичок учнів;
· закріплення, застосування знань,
умінь, навичок у різноманітних ситуаціях;
·
підведення
підсумків, обговорення досягнутих результатів, отриманих вражень.
Інтегроване
заняття зорієнтоване на реалізацію впровадження компетентнісного підходу в
освітньому історичному краєзнавстві і
вирішує ряд завдань, зокрема:
підвищення
рівня мотивації учнів;
використання суб’єктивного досвіду набутого учнями;
ефективне та
творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;
формування у
учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних
джерел;
підвищення
рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;
створення
умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
наявність
контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання;
формування
моральних цінностей особистості;
розвиток
соціальних та комунікативних здібностей учнів;
створення
ситуації успіху.
Інтегроване
заняття поєднує активну та інтерактивну моделі навчання. Для досягнення мети заняття
використовуються різноманітні форми і
методи навчання: інтерактивні вправи, створення проблемної ситуації, робота в
групах, дослідницька робота.
З метою актуалізації знань
учнів, узагальнення вивченого матеріалу
використовується інтерактивна вправа «Слово - магніт», інсценування. інтерактивна
вправа"Хмаринка з помилкою", презентація результатів краєзнавчого
дослідження.
На етапі повідомлення теми, мети уроку, мотивації застосовано інтерактивний прийом "Шкала
моїх очікувань", Перегляд уривку мультфільму, «Хмаринка слів», прийом
«Продовж речення», робота в групах.
Закріпити й узагальнити знання, уміння, навички допомагає метод шести
капелюхів.
Підсумок уроку підводиться
інтерактивним прийомом «Незакінчене речення».
Заняття сприяє формуванню ключових та предметних компетентностей:
·
уміння вчитися (організація робочого
місця, уміння планувати свої дії,
орієнтуватися в часі та берегти його);
·
загальнокультурної (розвиток
моральних якостей; повага до національної ідентичності);
·
громадянської;
·
соціальної (продуктивна співпраця в групі, самооцінка);
·
інформаційної (робота з
додатковою літературою; формування в учнів навичок отримувати, осмислювати та
використовувати інформацію з різних джерел);
·
здоров’язберігаючої (емоційне налаштування на урок, постійна
зміна місця роботи протягом уроку(рухова активність);
·
комунікативної (взаємодія в
групі, інформаційному просторі, відповіді на проблемне питання).
Інтегроване заняття туристсько - краєзнавчого гуртка «Слідопити» та «Країна
майстрів»
Тема «Святкова обрядова культура мого народу»
Мета заходу : ознайомити з історією обрядового короваю. Зацікавити учнів дослідженням історії походження професії калашниці, прищепити повагу до культурних традицій родини, рідного краю й країни. Домогтися глибокого осмислення учнями значення короваю в житті українців. Розвивати образне мислення, естетичні та творчі здібності. Вироблення духовної потреби берегти та досліджувати традиції рідного краю. Виховувати почуття гордості за рідний край, любов до національних традицій. Формувати практичні вміння та навички з виготовлення ляльки-мотанки
Завдання:
·
навчити
учнів аналізувати історію походження професії калашниці;
·
навчити
самостійно працювати з історичними джерелами;
·
розвивати
дослідницькі та комунікативні навички;
·
сприяти
розвитку естетичного смаку та творчого мислення.
Форма
роботи: практичне
заняття
Обладнання: зразки виробів, ілюстрації, фотографії оздоблень з тіста, презентації.
Святково прибраний клас, оформлена виставка вишитих
виробів.
Розподіл на 4
групи
Ведучі:слайд 1
1.Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!
2.Доброго дня всім, хто в гості завітав!
1.Доброго дня, великій цій родині!
2.Шановні гості, ми вітаємо вас!
1.Ми раді
Вас вітати у нашій світлиці
І
дарувати хліб із золота – пшениці,
Щоб хліб
святий був завжди на столі,
Й
щасливі були всі на українській землі.
2.Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.
Віншуєм
вас привітним гожим словом.
І. З’ясування емоційної готовності до заняття
Вчитель: День
добрий,любі мої краєзнавці, шановні гості! Радо вітаю Вас на занятті краєзнавчого
гуртка «Слідопити» та «Країна майстрів»,
щиро запрошую полинути в прекрасний світ народних традицій, щоб ознайомитися
з історією професії калашниці, розширити уявлення про значення короваю у
житті українців а також поглибити знання про
творчість майстрів у царині випічки .
- В народі
кажуть «Без
верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без короваю». Тому що коровай давно став українським народним символом - оберегом. слайд 2
Ми завжди шукаємо в житті те, що живило б душу і духовні сили.
Василь Симоненко радив нащадкам відкривати духовні острови в океані
рідного народу.
Отже, беремо свій гарний настрій й пориньмо у традиції нашого народу
2. Шкала
моїх очікувань. слайд 3
(на стенді плакат із зображенням
української печі)
-У вас у кожного є зображення виробів з
тіста, додайте д кожного частинку свого настрою та напишіть - Що ви очікуєте
від нашого сьогоднішнього заходу?
наприклад...(прикріплюємо до печі)
Слово учителя: Розпочати наше заняття хочеться словами відомого
українського письменника М. Рильського: "Той, хто не знає свого минулого,
не вартий майбутнього".
ІІ. Оголошення теми та мети заняття
- Сьогоді ми з вами проведемо
інтегроване заняття двох гуртків й підведемо підсумки нашого краєзнавчого
дослідження з історії професії калашниці, а також навчимося виготовляти весільні
обереги.
Отже, тема
нашого заняття: «Святкова обрядова культура мого народу», а саме походження весільного
короваю та професії калашниці.
1. Перегляд уривку мультфільму "Жив був пес"
- Який обряд зображено у уривку?
- Як відбувалося українське весілля у
селі раніше, сто років назад?
- Які традиції ми побачили?
- Які ж традиційні смаколики були на
столах?
- А чому, на вашу думку, весілля
відбувалося саме восени або взимку?
(Весілля справляли восени, після
закінчення польових робіт, але
традиційно тільки до середини жовтня —
до православного свята Покрови
Пресвятої Богородиці (14 жовтня). У
народі навіть з'явилося прислів'я:
«Іде Покрова, реве дівка, як корова». Це
означало, якщо дівчину не
«віддали» до свята, то заміж вона вийде
не раніше наступної осені. Також
традиційно весілля відбувалося у неділю)
ІІІ. Виконавчо - діяльнісний етап
1. Вправа «Слово-магніт» слайд 4
Подивіться на малюнок і скажіть, що ви на
ньому бачите?
Посередині напишіть асоціації, які виникають
дивлячись на малюнок. Відповіді учнів (коровай,
рушник).
Навколо напишіть чотири слова, які притягуються,
як до магніту. Відповіді учнів (оберіг, традиція, втілення добра, символ
предків, весілля).
Підготуйте
розповідь про слово-магніт. (виступи учнів) слайд 5
Коровай є втіленням добра і лагідності, це
оберіг душі й долі, символ предків, бо зроблений з молитвою та любов’ю.
Скільки пам’ятають себе люди, завжди –у дитинстві,
побуті, обрядах – існував поряд із ними предмет, який наділявся особливою
силою: чи був символом богів, чи уособлював таємницю хліба.
ІІІ. Практична робота
3. Інсценування "Сватання" слайд 6
1.На Покрова у
козаків був звичай свататися до молодиць, якщо сподобається козачок молодій, то
отримає вишитого рушника й згоду на шлюб, а якщо ні – то гарбуза, про це й наша
наступна сценка «Сватання Грицька»
В хаті у Грицька
Старий та стара:
Старий - О-о-ох!..
Ну що, жінко? Старі ми…
- Ох, і старі... Та
зовсім старі… Як оці мої чоботи… Ще дівочі… Була пані на воротях у червоних
чоботях!
Старий - Коли вже й
той час пролетів… Літа збігли…
Стара - Гай-гай… Як
з порепаної діжки вода…
Старий - А ти
знаєш, Грицько вже наш виріс.
Стара -- А твоя
правда - таки виріс та й вирі-і-с…
Старий - То пора
вже й невістку в хату нам привести…
Стара -- Та певно,
що пора! Як-то не пора? Таки твоя правда, що пора-а…
Старий - То може ж,
сядемо на лавчину та подумаємо, куди-то нам сватів засилать?
Стара -- То давай,
давай подумаємо! Сядемо та подумаємо…
Старий - Та поки ти
зібралася думати, то я вже, голова моя вчена, все й придумав.
- А подумав, я
Параско, давай зашлемо сватів до Оксани, аби нам невісткою була! Гарна дівка,
моторна, очі як зірочки сяють, брови, як шнурочки, губи, як квіточки, йде, то
як пава, аж стежина перед її ногами стелиться… Що вже я, старий, та й то на неї
задивляюся…
Стара -Так-так-так…
Ти задивляєшся своїми скляними очима, через день похмілля, а вона ж така… Та ті
очі, як у жаби – банькаті, витрішкуваті… Сама кривобока! (Старий налякано встає
з лавки) Сядь!.. Кого ти там ще в невістки надумав? Ану розказуй! На чисту воду
мені все!
Старий - Ну, не хочеш
до Оксани сватів, то сватаємо Олену – дівчина, ой, же гарна, струнка, як
тополя, гнучка, як верба, білошкіра, як берізка, а що вже тиха, як те
ягнятко!..
Стара -- Так-так…
Тиха й гарна кажеш? А ти чув, що вона як іде, то так дихає, і так тим носом свистить,
здається, паровоз їде!
Старий - Не чув я
такого, бабо…
Стара -- Не чув?
Люди добрі, він не чув! Та ти глухий, наче той пень, що сидить на лаві день! Не
підходить вона нам!
Старий - То кого ж
бо взяти?
Старий - О! Є
криклива, бабо! Мотря є, на тому кінці села живе! То вже ж така криклива, я-ак
брикне, то й перевернешся! Як в Степана кобила! Сватаємо Мотрю!
Стара -- Ні-і-і-і….
О, вже ні-і-і-і… Мотря як вийде на село! Та її язик, наче млин мелеться, весь куток гримить, навіть і до нас чути! Та я ж коло неї глуха
стану! Ні, Мотря нам не підходить!
Старий - А-а-а!..
Трясця твоїй матері! І ця їй не підходить! Ну, як не хочеш Мотрі, то сватаємо
Катерину! Вона мовчазна, мовчить, не тріщить, мовчить, і все знай, роботу
робить, мовчить, і роботу робить!
Стара -- Може, вона
й працьовита, а чи ти чув, старе луб’я, що вона, сухоребра, як ходить, то так
кістками і брязкає, та в неї кожна кісточка бряжчить! Не підходить вона нашому
Грицеві!
Старий - Ой, бабо,
ну ніяка тобі невістка не вгодить! Не хочеш худу, то сватай Фросю. Фрося
кругла, як та копиця, буде славна молодиця, голова, як гарбуз, щоки, як
помідори, губи, як ковбаси, що ти на Паску святу ж пекла, а як іде по селі
(показує), то земля двигтить!
Стара -- Зараз буде
за тобою оця коцюба летіти! Та чи ти не знаєш, що поки таку молодицю обійдеш,
то бублика з’їси? А на її спині можна сім кіп жита змолотить! Сядь!
Старий Тьху на
тебе, бабо! Та вже звідки сватать тобі, я не знаю! Ти скажи вже сама, яка то ти
хочеш, щоб тобі невістка була?
Стара -- А така, як
я! І за молоду в роботі справиться, і слухняна, і сором’язлива, та хлопці за
мною табунами ходили! І тебе приперло на моє нещастя!
Старий - Та що ти
кажеш, бабо? Та хлопці тебе десятою дорогою обминали! Та ти хропла день при дні
до обіду, та тебе ніхто ніколи на полі не бачив, блудниця! А скажи-но мені, а
чого то наш Грицько схожий не на мене, а на Омелька з сусідньої вулиці?
Стара -- Ах,
старе-то ти насіння, чорне твоє піднебіння, проклята твоя печінка,
Старий - Ой, Валю,
не сварися, я більше не буду
- Давай помиримося, засилаємо Грицька до Уляни
2. слайд 7 В
хаті у Уляни
Муж с женою сидят
за столом, он читает газету, она скучает)
Параска: Василю, а
ти пам’ятаєш, яка я була молода?
Василь: Була –
була!
Параска: А красива
яка була?
Василь: Була –
була!
Параска: А яких
пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?
Василь: Співав –
співав!
Параска: А яки ти
мені хустки дарив! Пам’ятаєш?
Василь: Дарив,
дарив!
Параска: А…
Василь: От скаженна
жінка! Ну чого ти до мене причепилася? Ти їсти наварила?
Параска: Наварила!
Василь: Худобу
нагодувала?
Параска:
Нагодувала!
Василь: А в хати
прибрала?
Параска: прибрала!
Василь: Так йди но
он хоч до куми сходи, побалакай.
(стук, входит
Стара)
Василь: А ось вона
й сама до нас прийшла!
Стара: Здорово в
вашій хаті! слайд 8
Василь: Просимо
гостей до хати, просимо сидати!
(cтук в дверь,
заходят Грицько и Микола, у Грицька в руках тыква, на шее связка бубликов).
Грицько: Пустіть до
хати!
Василь Не пустимо в хату, бо дуже вас багато!
Грицько: От і клята
же ж та ваша дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити,
а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну
сукню, а вона мені – гарбуз.
Стара: Та нічого, не сумуй, Грицько, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу
гарбузову я полюбляю.
Грицько: Я і не
сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись? Я вже
чисто замучився.
Чи я, тату, не
доріс, Чи я, тату, переріс,Чи не рублена хата, Чом не люблять дівчата?Параска
Заходьте, бідолахи, до хати! Що, гарбуза отримав, Грицько?
Грицько: Ну скажить
мені, люди добрі, ну чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий.
Вже як за щось візьмусь – за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже
обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до само сніданку. Вибереш
мене – горя не знатимеш.
2 козак Не хоче
вона тебе, - ти роботящий, а вона хоче багатого. Ось я - хазяйський хлопець!
Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга зовсім не
несеться. Але, зате, бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не
дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і мухи, а що
вже комарів – світу білого не видно!
Василь: От брехати
горазди…
Параска: Дивчина,
мабуть, хоче роботящого, розумного та гарного!
Грицько: А мама
кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів вкупі. Мені
б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу –люди сміятимуться. Ви не дивися, що я
такий замурзаний, ти мене вмий, причеши, - і можна під вінець шкандибати! А
цілуватися я й зараз готов!
Василь: Идить вже
звідси, горе-женихи, а то зараз як візьму дрина, та як пройдуся провдовж спіни!
вед Згода хай буде у вашій родині
Живіть мирно в
домі, школі, Україні
Про минуле славне
своє памʼятайте
У добрі і праці
сміло виростайте.
4. Інтерактивна вправа"Хмаринка з
помилкою"
Зараз ми
пригадаємо, що досліджували й виконаємо вправу "Хмаринка з помилкою"
1, 3 група Дайте назву цій хмаринці, Визначте зайві слова на хмаринці
Колядки
Благословення
Гільце Коровай
Поклін Дрес-код запрошених
Кидання
букету Розрізання торту
Сватання
Вінок Гарбуз
Спільна чаша
Коронація
Поправини
Незабутній
медовий місяць
2, 4 група Дайте
назву цій хмаринці, Визначте зайві слова
на хмаринці
Щось нове Щось старе
Перший танок молодих
Кидання букету
Дівич-вечір - куряча вечірка
Короткі весільні
сукні Фата
Гарбуз Подружки
нареченої
Дрес-код запрошених Поправини
Капелюх must have Коровай
Пенні на щастя
Незабутній медовий місяць
5)Презентація результатів краєзнавчого дослідження
1Весілля. Ця подія
викликає трепет і зачіпає струни душі практично кожного з нас. Коровай -
традиційний символ весілля.
2 Коровай як символ
найвищої родючості і багатства був присутній на різних слов'янських святах, йому
приділяли велике значення. Але на весіллях, не важливо яких: багатих, бідних -
великий і круглий коровай обов'язково повинен був бути присутнім.
3Круглий весільний коровай символізував собою Сонце. Саме наявністю короваю на весіллі молодих нарікали на довге і заможне життя.
3Круглий весільний коровай символізував собою Сонце. Саме наявністю короваю на весіллі молодих нарікали на довге і заможне життя.
4 Оскільки коровай
як би відображав статус майбутньої сімейної пари, то його намагалися зробити не
тільки смачним, але і побільше, товстіше, вище - так інколи він випікався
розміром у весільний стіл. Після того, як коровай був готовий, його прикрашали
калиною, пшеничними колосками.
5 І ось молодих
зустрічали короваєм, причому частіше їм належало скуштувати коровай саме з
середини, що означало зародження нового життя. 6 Після того, як короваєм
благословляли молодих, весільний коровай пропонували скуштувати родичам та
гостям.
7 Гостям негоже
було прийти з весілля додому без шматочка весільного короваю, а вже вдома, в
родині, його ділили між усіма сімейними, навіть тими, хто не побував на
весіллі.
- Чому саме ми взяли цю тему для свого
дослідження?
Напевно тому, що як кожна дівчина, ми ще з
дитинства мріємо про своє, власне, майбутнє весілля. І подумки, вже уявляємо,
яке буде вбрання нареченої, але ж це не головне. Дуже хочеться, щоб на власному
весіллі були присутні наші, рідні, українські традиції.
8 Проводячи дослідження, ми спочатку звернулися до своїх батьків із
запитанням: «А навіщо коровай на весіллі?», на що отримали неоднозначні
відповіді. Виявилося, що наші батьки, однокласники мають лише поверхові знання
про роль короваю у обрядових традиціях. І ось, ми розпочали своє дослідження…
- Наша дослідницька робота знаходиться на дошці Padlet, у кого є доступ до мережі, скористайтеся цими QR кодами
Презентація, робота на дошці Padlet
Вчитель В процесі дослідження було виявлено, що у селі
Світле Добропільського району, в родині мешканки села Закревської Людмили
Опанасівни зберігається костюм її бабусі – калашниці. Цей костюм складався з
самотканої льняної підплахти, рукава та горловина якої оздоблені вишивкою,
самотканої плахти у крупну клітинку чорного, червоного та білого кольорів,
фартуха з чорного пан – бархату, відріз для якого чоловік калашниці, за
розповіддю господині костюму, привіз зі столиці. А найголовніший, звісно,
головний рушник. Цей костюм, за оцінками етнографів, було виготовлено у
середині XIX століття.
1Нам стало цікаво,
а хто ж така калашниця, й ми продовжили своє дослідження з історії традиційного
українського жіночого костюму нашого
регіону – костюму калашниці. Ми дізналися, що калашниця – це жінка, яка в
українському селі на весілля пекла весільний хліб для молодих. З усього села
обиралася одна жінка, яка була щаслива у подружньому житті, яка виростила
достойних дітей, була гарною господинею та чепурною. Оскільки вважалося, що в
процесі замісу тіста жінка передає свою долю нареченої.
2 Перед
початком роботи калашниця
повинна була вмитися, помити руки, покрити голову рушником. Поставити готовий коровай у піч
довірялося одруженому чоловікові, який теж повинен був читати молитви. Після
випікання коровай оцінювали. Якщо лопне — погана прикмета, якщо підгорить —
чоловік буде сварливий. В середині короваю робили невелике поглиблення, куди щільно
встановлювали солонку.
3 Відмінністю цього
костюму було й те, що голову калашниця
обв’язувала довгим – довгим рушником, края якого звисали на плечі. Бо
українська жінка – скромна, достойна, благородна. Ні в якому випадку голова не
повинна була бути не прикритою, бо вважалося, якщо виглядає хоч одна волосина
на чолі - то жінка розпутна. Тому, перед тим як пекти хліб, голову пов’язували
рушником.
4 Під час
виготовлення хліба калашниця витирала
руки тільки об кінчики цього рушника, що звисали на плечі. Ні в якому випадку
не можна було використовувати якусь іншу тряпчину. Потім цей рушник прали, й
відкладали до слідуючого весілля. На селі мала бути тільки одна калашниця. Наступниця обиралася тільки після смерті
попередньої або в разі відмови.
5 Господиня
розповіла, що цей костюм калашниці вона привезла з Полтавщини. Нам стало цікаво,
яка ж була подальша доля костюму. Ще у селі, на Полтавщині, за розповіддю
Людмили Опанасівни, молодь намагалася зберігати народні традиції. Якщо
відбувалося весілля чи якесь інше свято, то молодь вдягала вишиванки,
українські костюми. А приїхавши на Донбас, Людмила Опанасівна побачила що тут
не дотримуються народних традицій. Тут у робітничому шахтарському селищі жили
всі - білоруси, українці, грузини, росіяни й тому не виникало міжнаціональних
бар’єрів. Розмовляли на українській, білоруській, російській мовах, але всі
розуміли один одного, й найголовніше жили дружньо. Але кожна родина вносила
свої традиції. Й можна сказати, що традиції селища Водянське беруть свої витоки
з різних народів. Тому й народний костюм калашниці тут не знадобився. Тому що весілля
тут відбувалися без дотримання традицій. В ті часи , а це 60 -ті роки минулого
століття шлюб просто реєстрували, зходилися найближчі родичі, посиділи родиною
– ось і все свято, бо комуністична партія проповідувала ідею атеїзму, всі
церкви було закрито, традиції було подавлено. Тому й традиції випікання
короваю, запрошення калашниці на весілля не дотримувалися. А костюм
зберігається у родині як пам'ять про родину, про маленьку батьківщину. Цей
костюм та усі речі зі своєї скрині господиня
заповіла своїй онучці. Людмила Опанасівна впевнена, що й онука буде
зберігати родинний костюм й передасть його й знання про славний рід калашниць й
далі. За словами Людмили Опанасівни, саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ
людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси
і справедливості. Ми теж так думаємо. Чим більше ми будемо знати про традиції
свого народу, тим ліпше.
ІІІ Контрольно – корекційний етап
1Бесіда за результатами дослідження
- Хто така калашниця?
З чого складався костюм калашниці?
- Зараз, в наш час, ця професія калашниці актуальна? Чи
дотримується сучасна молодь українських традицій?
- Що схвилювало, викликало здивування?
Тому зараз, ми
закріпимо свої знання про весільні обереги. Тож, вперед до творчості...(практична
робота)
В історії кожного народу існує чимало цікавих традицій, обрядів і ритуалів, які не перестають залучати нас, покоління швидкісного і машинізованого часу, своєю самобутністю, красою і оригінальністю. Так, наприклад, на весілля було прийнято виготовляти тряпічних ляльок нерозлучників, яких дарували з побажаннями довгих років любові, щастя, сімейного вірності і благополучія. Головна умова - зробити все правильно і дійсно від душі.
В історії кожного народу існує чимало цікавих традицій, обрядів і ритуалів, які не перестають залучати нас, покоління швидкісного і машинізованого часу, своєю самобутністю, красою і оригінальністю. Так, наприклад, на весілля було прийнято виготовляти тряпічних ляльок нерозлучників, яких дарували з побажаннями довгих років любові, щастя, сімейного вірності і благополучія. Головна умова - зробити все правильно і дійсно від душі.
Учень 1
Текстильні ляльки є частиною слов'янськоїкультури і мають велике значення.
Ляльки-нерозлучники - символ чоловічого і жіночого начала, особливо це
стосується весільних оберегів. Особливість ляльок в тому, що вони завжди
з'єднуються між собою, немов тримаються за руку, а яка пара молодят не мріє
бути разом і в горі, і в радості.
Учень 2 Це важливо знати, перш ніж приступати до
роботи. Для виготовлення народних ляльок-нерозлучники своїми руками, які
одночасно є символом і оберегом сімейного союзу, використовують певну колірну
гамму. Кожен колір має своє значення.
Учень 3
• Щастя, здоров'я і достаток позначає червона
палітра.
• Символізує
жіночий спокій синій.
• Зелений
уособлює гармонію.
• Білий
- колір чистоти помислів і душі.
• Символізують
родючість коричневий і чорний.
• З
побажанням, щоб у домі водилися гроші, використовують в пошитті срібний колір.
Учень 4
Як і інші
народніляльки-обереги, виготовлені своїми руками, відрізняються тим, що роблять
їх виключно з натуральних тканин. Наші прабабусі заздалегідь готувалися до
процесу, збираючи яскраві клаптики тканини. Для основи брали щепочку чи лучину.
Робили ляльок по одній схеме.Ще однією особливістю обрядових
ляльок-нерозлучники вважалося і те, що при її виготовленні ніколи не
користувалися голками і ножицями, щоб в житті все складалося гладко, а сімейне
життя було «ні колота, ні різана».
Практичний етап
Учитель
Тож пропонуємо вам уявити себе креативними
дизайнерами. Ваші знання та творчість стануть запорукою вашого успіху! Кожній групі пропонується виготовити одяг для
весільних ляльок-мотанок.
Створення ситуації успіху
Щоб створювати естетичні речі, дизайнер вивчає
художню спадщину свого та інших народів, різні ремесла. Відомі дизайнери в
Україні Оксана Караванська, Андре Тан, Саша Каневський, Михайло Воронін.
Можливо і серед вас є майбутні дизайнери. Налаштуйтеся на робочий лад і у вас
все вийде!
Підведення підсумку практичної частини заняття
гуртка
Отже, ми зробили одну з найбільш поширених на
території України ляльку. Зараз майстри,
які працюють з традиційною народною лялькою , визначають позитивний вплив, який
має процес виготовлення такої ляльки на психіку та емоційний стан людини.
Сподіваємось, що ви відчули цей позитив на собі. Дякуємо.
Підсумок уроку. Прийом «Незакінчене речення»
Заключне слово
Давайте разом відроджувати обереги. Вони оберігатимуть
наші домівки і донесуть культуру та звичаї українців до наступних поколінь. Тож
печіть караваї, плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки, малюйте писанки,
садіть калину, вербу, оберігайте лелек,вишивайте рушники. Нехай вони оберігають
від зла і неправди.
https://www.mindmeister.com/1360416370 (МЕНТАЛЬНА КАРТА)
Методи і прийоми
Аукціон
Використовують "Аукціон" на етапі узагальнення знань. Учні повторюють якусь властивість, функцію, особливість, певного об'єкта. Вони доповнюють одне одного, набираючи якомога більше про цей об'єкт. Виграє той, хто назве ознаку останнім, а інші не зможуть доповнити
Асоціативний кущ (логічне дерево, гірлянда асоціацій)
На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде вестися робота, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а потім - другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного "куща", який поступово "розростається".
Використовують "Аукціон" на етапі узагальнення знань. Учні повторюють якусь властивість, функцію, особливість, певного об'єкта. Вони доповнюють одне одного, набираючи якомога більше про цей об'єкт. Виграє той, хто назве ознаку останнім, а інші не зможуть доповнити
Асоціативний кущ (логічне дерево, гірлянда асоціацій)
На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде вестися робота, а учні згадують все, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а потім - другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного "куща", який поступово "розростається".
Акваріум
Учитель об'єднує учнів в групи 5-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданям. Одна з груп сідає в центр класу. Ця група спочатку читає вголос завдання, а потім обговорює його і за 3-5 хв має дійти спільного розв'язання. Учні, які знаходяться в зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорювання. Але після дискусії клас має підтримати чи відкинути ідею, запропоновану центральною групою. Після виконання завдання, місце в "акваріумі" займає інша група і обговорює наступне завдання.
Ажурна пилка (асоціативна пилка)
Використовувати інтерактивну вправу "Ажурна пилка" доцільно в старших класах для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.
Інформаційний пропуск (пилка)
В даному випадку створюється ситуація спілкування, коли учасники володіють різною інформацією. При використані цього методу текст поділяється на декілька частин (за кількістю учнів у групі) або використовується декілька текстів з однієї теми. Ці частини даються кожному учню в групі для читання. Потім вони спілкуються між собою, щоб дізнатися про зміст кожної частини, або про різні точки зору на одну тему.
Аналогія
Не завжди нам вдається дати повну характеристику якомусь об'екту, явищу шляхом переліку його властивостей. У таких випадках ми звертаємось до зіставлення. І тоді народжується, аналогії...
Для вирішення подібних задач треба пройти такі етапи:
1. Проаналізувати об'єкти і усвідомити їх взаємовідношинення (пошук аналогії);
2. Привести знайдене правило (аналогію) до іншого об'єкта;
3. Вибрати одну із запропонованих відповідей. Зрозуміло, діти не завжди діють так логічно і послідовно.
Однак це не заважає більшості з них вирішувати такі задачі, отримуючи від цього задоволення.
Аналогія стимулює інтерес до самостійного навчання, творчого пошуку.
Робота за аналогією
Дошку поділяємо на три частини:
1) вивчений матеріал;
2) новий матеріал;
3) вправи.
Вивчені означення та твердження учні записують на дошці в першій частині. У другій частині вчитель записує нове означення чи твердження, виведене за допомогою учнів за аналогією. Підтверджують ці знання конкретними вправами, які записуються на дошці в третій частині.
Броунівський рух
Учитель роздає картки кожному учневі. На картках записано по одній основній властивості об'єкту та наведені приклади. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картках. Учитель перевіряє, чи розуміють вони прочитане, та пропонує учням ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Завдання учня полягає в тому, щоб протягом відведеного часу поділитися своїм фактом з найбільшою кількістю однокласників і самому одержати інформацію від іншого учня.
За сигналом учителя діти фіксують в зошитах все, про що дізналися під час "броунівського руху".
Бесіда
Будьмо - знайомі
Учасники стають у коло, кожен називає своє ім'я і розповідає усім про улюблене заняття. Потім відбувається поділ на групи за улюбленим заняттям. Наприклад, хто любить малювати, грати в футбол, рибалити, дивитися мультики тощо.
Відтвори
Учитель записує і пояснює як виконується певне завдання, учні лише дивляться на дошку і запам'ятовують хід виконання. Потім учитель, витерши дошку, пропонує учням відтворити щойно витерте.
Взаємоперевірка
- Взаємна перевірка письмових відповідей.
Учитель об'єднує учнів в групи 5-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданям. Одна з груп сідає в центр класу. Ця група спочатку читає вголос завдання, а потім обговорює його і за 3-5 хв має дійти спільного розв'язання. Учні, які знаходяться в зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорювання. Але після дискусії клас має підтримати чи відкинути ідею, запропоновану центральною групою. Після виконання завдання, місце в "акваріумі" займає інша група і обговорює наступне завдання.
Ажурна пилка (асоціативна пилка)
Використовувати інтерактивну вправу "Ажурна пилка" доцільно в старших класах для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.
Інформаційний пропуск (пилка)
В даному випадку створюється ситуація спілкування, коли учасники володіють різною інформацією. При використані цього методу текст поділяється на декілька частин (за кількістю учнів у групі) або використовується декілька текстів з однієї теми. Ці частини даються кожному учню в групі для читання. Потім вони спілкуються між собою, щоб дізнатися про зміст кожної частини, або про різні точки зору на одну тему.
Аналогія
Не завжди нам вдається дати повну характеристику якомусь об'екту, явищу шляхом переліку його властивостей. У таких випадках ми звертаємось до зіставлення. І тоді народжується, аналогії...
Для вирішення подібних задач треба пройти такі етапи:
1. Проаналізувати об'єкти і усвідомити їх взаємовідношинення (пошук аналогії);
2. Привести знайдене правило (аналогію) до іншого об'єкта;
3. Вибрати одну із запропонованих відповідей. Зрозуміло, діти не завжди діють так логічно і послідовно.
Однак це не заважає більшості з них вирішувати такі задачі, отримуючи від цього задоволення.
Аналогія стимулює інтерес до самостійного навчання, творчого пошуку.
Робота за аналогією
Дошку поділяємо на три частини:
1) вивчений матеріал;
2) новий матеріал;
3) вправи.
Вивчені означення та твердження учні записують на дошці в першій частині. У другій частині вчитель записує нове означення чи твердження, виведене за допомогою учнів за аналогією. Підтверджують ці знання конкретними вправами, які записуються на дошці в третій частині.
Броунівський рух
Учитель роздає картки кожному учневі. На картках записано по одній основній властивості об'єкту та наведені приклади. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картках. Учитель перевіряє, чи розуміють вони прочитане, та пропонує учням ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Завдання учня полягає в тому, щоб протягом відведеного часу поділитися своїм фактом з найбільшою кількістю однокласників і самому одержати інформацію від іншого учня.
За сигналом учителя діти фіксують в зошитах все, про що дізналися під час "броунівського руху".
Бесіда
Будьмо - знайомі
Учасники стають у коло, кожен називає своє ім'я і розповідає усім про улюблене заняття. Потім відбувається поділ на групи за улюбленим заняттям. Наприклад, хто любить малювати, грати в футбол, рибалити, дивитися мультики тощо.
Відтвори
Учитель записує і пояснює як виконується певне завдання, учні лише дивляться на дошку і запам'ятовують хід виконання. Потім учитель, витерши дошку, пропонує учням відтворити щойно витерте.
Взаємоперевірка
- Взаємна перевірка письмових відповідей.
Відстрочена відгадка (проблемне питання)
Учитель формулює загадку, відгадку якої можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом.
Вірю -не вірю
Учням пропонується відповісти на запитання, що починається словами "Чи вірите ви в те, що …"
Власні приклади
Учні наводять власні приклади до вивченої теми.
Вузлики
В основу цього методу покладено розв'язок завдань з логічним навантаженням. У дітей розвивається увага, кмітливість, спостережливість. Працюючи в групі, діти допомагають один одному.
Відеометод
Вакансія
Виділення головного
Виділення головного як метод навчання передбачає такі дії: конкретизація предмета пізнання; розподіл інформації на логічні частини та їх порівняння; відокремлення головного від другорядного; знаходження ключових слів, понять, смислових опорних пунктів; групування матеріалу; висновок про предмет пізнання, знакове оформлення (план, схема, опорний конспект, алгоритм, заголовок).
Відтворення
На уроці учні виконують, як правило 2 - 3 завдання, обов'язково для всіх. Під кінець уроку, один учень записує на дошці правильно виконану вправу, інші нічого не пишуть, а лише дивляться на дошку, допомагають йому, думають. Вдома кожен повинен відтворити це завдання.
Дискусія
полягає в обміні поглядами з конкретної проблеми з метою набуття нових знань, зміцнення власної думки, формування вміння її відстоювати. Під час навчальної дискусії можливе створення ситуації пізнавального спору.
Учитель формулює загадку, відгадку якої можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом.
Вірю -не вірю
Учням пропонується відповісти на запитання, що починається словами "Чи вірите ви в те, що …"
Власні приклади
Учні наводять власні приклади до вивченої теми.
Вузлики
В основу цього методу покладено розв'язок завдань з логічним навантаженням. У дітей розвивається увага, кмітливість, спостережливість. Працюючи в групі, діти допомагають один одному.
Відеометод
Вакансія
Виділення головного
Виділення головного як метод навчання передбачає такі дії: конкретизація предмета пізнання; розподіл інформації на логічні частини та їх порівняння; відокремлення головного від другорядного; знаходження ключових слів, понять, смислових опорних пунктів; групування матеріалу; висновок про предмет пізнання, знакове оформлення (план, схема, опорний конспект, алгоритм, заголовок).
Відтворення
На уроці учні виконують, як правило 2 - 3 завдання, обов'язково для всіх. Під кінець уроку, один учень записує на дошці правильно виконану вправу, інші нічого не пишуть, а лише дивляться на дошку, допомагають йому, думають. Вдома кожен повинен відтворити це завдання.
Дискусія
полягає в обміні поглядами з конкретної проблеми з метою набуття нових знань, зміцнення власної думки, формування вміння її відстоювати. Під час навчальної дискусії можливе створення ситуації пізнавального спору.
Демонстрування
полягає у наочно-чуттєвому ознайомленні учнів з явищами, процесами, об'єктами в їх природному вигляді.
полягає у наочно-чуттєвому ознайомленні учнів з явищами, процесами, об'єктами в їх природному вигляді.
Дидактичні ігри .
Дерево рішень
На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв`язання проблеми та заповнюють "дерево".
Дивуй!
Учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про об'єкт, що вивчається.
Диференціація
Диспут
Експрес-тести
Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих.
Експертиза
Метод евристичних запитань (ключових питань)
Будь-яке завдання необхідно розглядати з різних точок зору; до основних ключових евристичних питань відносяться: хто? (суб'єкт), що? (об'єкт), навіщо? (мета), де? (місце), чим? (засіб), як? (метод), коли? (час).
Знайди пару
Клас поділено на дві групи. Перша група отримує картки із запитаннями, друга - картки з відповідями. Кожен має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді парам його необхідно виконати.
Загорнутий лист
На аркуші паперу, який загортається так, щоб наступний автор не бачив написаного, діти пишуть, що означає для них слово. Потім учитель з'ясовує, зачитувати чи ні те, що записали.
Метод занурення
Це метод із застосуванням елементів релаксації, навіювання та гри; навчання методом занурення - (сугестопедія) знімає з викладача відповідальність за виставлення оцінок, основний акцент припадає на переконання, тому головним знаряддям учителя є слово.
Змагання
Заохочення і покарання
Інтелектуальна розминка
Учитель ставить запитання з базових понять, або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учні.
Інструктаж
Ілюстрування
Ілюстрування - наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символьному зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій, звукозаписів тощо.
Інсайт
Інсайт (з англ. - insight - проникливість) - 1) момент осяяння, здогаду, раптового зрозуміння. Здатність мислення, за якого у процесі розв'язання проблеми здійснюється уявне передбачення; 2) кульмінація інтуїтивного рішення, раптове знаходження нової ідеї, рішення.
Метод інверсії
Метод інверсії (метод особистої аналогії) - в основі методу заміщення однієї особи іншою чи досліджуваного об'єкта або процесу іншим.
Метод інциденту
Метод інциденту - спрямований на подолання вікової та особистої інерційності та вироблення адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях: у момент дефіциту інформації, часу, в аварійних обставинах.
Кути
За кількістю кутів у класній кімнаті вчитель пропонує варіанти конструкції навчальної задачі: теоретичної, практичної, художньої тощо. Учні вільні вибирати "кут", тобто групи і способи роботи.
Конкурс запитань
Вивчаючи матеріал самостійно, учні готують по кілька запитань творчого проблемного характу. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.
Корова
Представник від групи учнів показує без слів задумане поняття.
Карусель
Учні сидять у двох колах обличчям один до одного. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє рухається. Вчитель вивішує на дошці завдання, учні розв'язують його в парах (як сидять - один напроти одного). За сигналом вчителя відбувається зміна партнерів, і робота продовжується вже у складі інших пар. Учитель контролює роботу.
Метод конкретної ситуації
Метод конкретної ситуації - розвиває в учнів здібності до аналізу нетрадиційних задач та вміння формулювати задачу самостійно, стимулює звернення до літературних джерел, консультацій, підсилює потяг до набуття додаткових теоретичних знань.
Mетод ключових слів
Конкретизація
Метод конкретизації має такі компоненти: сходження від абстрактного до конкретного; знакове оформлення результатів конкретизації (приклади, задачі, схеми, моделі та ін.).
Лото
Учні одержують картки "Лото", в клітинках якого знаходяться завдання, що необхідно розв'язувати. Учні записують розв'язання в зошити, а знайшовши відповідь, накривають завдання карткою. На звороті кожної картки - буква. Таким чином, розв'язавши всі завдання, учні одержують ім'я відомого вченого, якому належить відомий вислів.
Лови помилку
Група учнів отримує картки, де припущено помилки в назвах, ознаках, властивостях тощо.
Лекція
Маг
Учні класу діляться на три команди "допитливі", "кмітливі", "критики". "Допитливі" ставлять запитання чи завдання за темою заняття або за пройденим матеріалом.
" Кмітливі" дають відповіді на поставлені запитання або вирішують завдання. "Критики" стежать за регламентом, критикують дії й рішення двох перших груп,
Мандрівка
Групи "мандрують" незнайомим маршрутом, використовуючи матеріал різних джерел знань. Групи складають маршрут або стислу оповідь про певний об'єкт.
озковий штурм .
Мозкова атака
Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10 - 15 хвилин). Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики.
Мікрофон
Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання.
Міні-практикум
Виконання невеликого практичного завдання за допомогою підручника, картки тощо. Прийом можливого вибору
Прийом можливого вибору - для стимуляції активності і самостійності учнів у навчанні, ситуації можуть бути 3-х ступенів: найнижчий із 2-х завдань, далі - із 3-х і більше. Третій ступень - створення умов, коли саме діти перевіряють власний вибір, а вчитель грає роль помічника.
Монолог винахідника
Прийом "монолог винахідника" - базується на міркуваннях винахідника, його промов для себе, коли він сам до себе ставить питання і відповідає на них (діалог із самим собою), для його реалізації треба мати добре розвинуті рефлексивні здібності.
Незакінчені речення
Під час використання прийому "Незакінчені речення", формулюється незакінчене речення із правила та пропозицією для учнів висловлюючись, закінчити його.
Навчаючи - учусь
Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.
Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на
Наочні методи навчання
Навіювання (сугестія)
Нарада піратів
Прийом "нарада піратів" - використовується в умовах гострого дефіциту нових ідей, у малій групі при потребі сформувати ідею, в умовах дефіциту часу та інформації.
Опитування-естафета
Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі.
Опорний конспект
Пояснення
Приваблива мета
Учитель формує цікаву для учнів мету, розв'язуючи тим самим навчальні завдання.
Полеміка
Прес-конференція
Обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, розкрито тему, в якому напрямі можна було б вивчати її далі.
Предметний диктант
Проводиться за базовими поняттями: темп роботи - високий.
Практичність теорії
Корисність навчальної теми доводиться вчителем шляхом розв'язання конкретної ситуації.
Предметна мозаїка
Група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття.
Послухай мене
Спочатку один учень із пари говорить, а інший пасивно слухає, після цього другий учень розповідає історію всім присутнім так, як він її зрозумів. Історії для обговорення беруть із попереднього домашнього завдання. Потім учні міняються позиціями і говорить той, хто мовчав, він розповідає свою історію, а його партнер активно слухає.
Прес
Учитель пропонує підбити підсумки уроку методом "прес". Тобто діти один за одним будують і проголошують заключне положення до заняття за схемою (яку краще видати учням):
1.Я вважаю, що…(висловіть свою думку)
Помилка в поясненні
Поясняючи матеріал, учитель навмисне припускається помилок. Він пояснює свій намір: учні мають знайти помилку вчителя під час розв'язання завдання..
Подив
Учитель подає навчальний матеріал у такій формі, що навіть повсякденне стає незвичайним.
Пошук інформації
Проблемна ситуація
Проблемна ситуація - ситуація, для оволодіння якою окремий суб'єкт (або колектив) має знайти та застосувати нові для себе знання і способи дій.
Порівняння
В методі порівняня виділяють такі дії: визначення об'єктів порівняння; виявлення основних ознак; співставлення; встановлення подібності чи відмінності; знакове оформлення результатів порівняння (таблиця, план, схема чи модель).
Проект, метод проектів
1) запланована діяльність, що передбачає досягнення поставлених завдань протягом певного періоду часу і в межах певного бюджету; 2) навчально-практична діяльність, що має певні освітні цілі; включає дослідження та вирішення проблем, використання різних матеріалів, планується та виконується учнями та викладачами за умов, близьких до реальних.
Робота з книгою
Рольові ігри
Реклама
Розповідь відповідальної особи
Розповідь
Релаксація
Рефлексія
Розв'язування з пропусками
Світлофор
Учитель ставить запитання з вивченого метеріалу. Учні піднімають замість відповіді (так, ні, не знаю) кольрову картку..
Спостереження
Так-ні
Учитель (учні) загадує поняття, пов'язані з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які слід лише Так або Ні
Тренування
Тести
Учитель - учень
Працюючи в парах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один стає "вчителем" та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями.
Фантастичне запитання
Учитель моделює фантастичну ситуацію. Наприклад, на уроці математики під час вивчення теми "Число 1 цифра 0" учитель запитує: Уявімо, що в математиці зникла цифра 0. Що відбувається в країні Математиці у зв'яску з цією подією.
Фантастична добавка
Учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе розв'язати реальні навчальні завдання.
Хто більше
Учням пропонують перелічити на аркушах паперу терміни, які використовують у даній навчалній темі. Через 3 - 4 хвилини учні припиняють записування слів. Учитель пропонує одному з учнів зачитати записані ним слова. Інші викреслюють назви, що повтоторюються. Учень, у якого записано найбільше термінів, перемагає.
Чомучка
Групи учнів обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються зі слова чому.
Шпаргалка
КОНЦЕПЦІЯ
Дерево рішень
На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв`язання проблеми та заповнюють "дерево".
Дивуй!
Учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про об'єкт, що вивчається.
Диференціація
Диспут
Експрес-тести
Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих.
Експертиза
Метод евристичних запитань (ключових питань)
Будь-яке завдання необхідно розглядати з різних точок зору; до основних ключових евристичних питань відносяться: хто? (суб'єкт), що? (об'єкт), навіщо? (мета), де? (місце), чим? (засіб), як? (метод), коли? (час).
Знайди пару
Клас поділено на дві групи. Перша група отримує картки із запитаннями, друга - картки з відповідями. Кожен має знайти свою половину. Відповіддю може бути практичне завдання, тоді парам його необхідно виконати.
Загорнутий лист
На аркуші паперу, який загортається так, щоб наступний автор не бачив написаного, діти пишуть, що означає для них слово. Потім учитель з'ясовує, зачитувати чи ні те, що записали.
Метод занурення
Це метод із застосуванням елементів релаксації, навіювання та гри; навчання методом занурення - (сугестопедія) знімає з викладача відповідальність за виставлення оцінок, основний акцент припадає на переконання, тому головним знаряддям учителя є слово.
Змагання
Заохочення і покарання
Інтелектуальна розминка
Учитель ставить запитання з базових понять, або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учні.
Інструктаж
Ілюстрування
Ілюстрування - наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів і явищ в їх символьному зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій, звукозаписів тощо.
Інсайт
Інсайт (з англ. - insight - проникливість) - 1) момент осяяння, здогаду, раптового зрозуміння. Здатність мислення, за якого у процесі розв'язання проблеми здійснюється уявне передбачення; 2) кульмінація інтуїтивного рішення, раптове знаходження нової ідеї, рішення.
Метод інверсії
Метод інверсії (метод особистої аналогії) - в основі методу заміщення однієї особи іншою чи досліджуваного об'єкта або процесу іншим.
Метод інциденту
Метод інциденту - спрямований на подолання вікової та особистої інерційності та вироблення адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях: у момент дефіциту інформації, часу, в аварійних обставинах.
Кути
За кількістю кутів у класній кімнаті вчитель пропонує варіанти конструкції навчальної задачі: теоретичної, практичної, художньої тощо. Учні вільні вибирати "кут", тобто групи і способи роботи.
Конкурс запитань
Вивчаючи матеріал самостійно, учні готують по кілька запитань творчого проблемного характу. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.
Корова
Представник від групи учнів показує без слів задумане поняття.
Карусель
Учні сидять у двох колах обличчям один до одного. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє рухається. Вчитель вивішує на дошці завдання, учні розв'язують його в парах (як сидять - один напроти одного). За сигналом вчителя відбувається зміна партнерів, і робота продовжується вже у складі інших пар. Учитель контролює роботу.
Метод конкретної ситуації
Метод конкретної ситуації - розвиває в учнів здібності до аналізу нетрадиційних задач та вміння формулювати задачу самостійно, стимулює звернення до літературних джерел, консультацій, підсилює потяг до набуття додаткових теоретичних знань.
Mетод ключових слів
Конкретизація
Метод конкретизації має такі компоненти: сходження від абстрактного до конкретного; знакове оформлення результатів конкретизації (приклади, задачі, схеми, моделі та ін.).
Лото
Учні одержують картки "Лото", в клітинках якого знаходяться завдання, що необхідно розв'язувати. Учні записують розв'язання в зошити, а знайшовши відповідь, накривають завдання карткою. На звороті кожної картки - буква. Таким чином, розв'язавши всі завдання, учні одержують ім'я відомого вченого, якому належить відомий вислів.
Лови помилку
Група учнів отримує картки, де припущено помилки в назвах, ознаках, властивостях тощо.
Лекція
Маг
Учні класу діляться на три команди "допитливі", "кмітливі", "критики". "Допитливі" ставлять запитання чи завдання за темою заняття або за пройденим матеріалом.
" Кмітливі" дають відповіді на поставлені запитання або вирішують завдання. "Критики" стежать за регламентом, критикують дії й рішення двох перших груп,
Мандрівка
Групи "мандрують" незнайомим маршрутом, використовуючи матеріал різних джерел знань. Групи складають маршрут або стислу оповідь про певний об'єкт.
озковий штурм .
Мозкова атака
Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10 - 15 хвилин). Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики.
Мікрофон
Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання.
Міні-практикум
Виконання невеликого практичного завдання за допомогою підручника, картки тощо. Прийом можливого вибору
Прийом можливого вибору - для стимуляції активності і самостійності учнів у навчанні, ситуації можуть бути 3-х ступенів: найнижчий із 2-х завдань, далі - із 3-х і більше. Третій ступень - створення умов, коли саме діти перевіряють власний вибір, а вчитель грає роль помічника.
Монолог винахідника
Прийом "монолог винахідника" - базується на міркуваннях винахідника, його промов для себе, коли він сам до себе ставить питання і відповідає на них (діалог із самим собою), для його реалізації треба мати добре розвинуті рефлексивні здібності.
Незакінчені речення
Під час використання прийому "Незакінчені речення", формулюється незакінчене речення із правила та пропозицією для учнів висловлюючись, закінчити його.
Навчаючи - учусь
Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування.
Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на
Наочні методи навчання
Навіювання (сугестія)
Нарада піратів
Прийом "нарада піратів" - використовується в умовах гострого дефіциту нових ідей, у малій групі при потребі сформувати ідею, в умовах дефіциту часу та інформації.
Опитування-естафета
Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі.
Опорний конспект
Пояснення
Приваблива мета
Учитель формує цікаву для учнів мету, розв'язуючи тим самим навчальні завдання.
Полеміка
Прес-конференція
Обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, розкрито тему, в якому напрямі можна було б вивчати її далі.
Предметний диктант
Проводиться за базовими поняттями: темп роботи - високий.
Практичність теорії
Корисність навчальної теми доводиться вчителем шляхом розв'язання конкретної ситуації.
Предметна мозаїка
Група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття.
Послухай мене
Спочатку один учень із пари говорить, а інший пасивно слухає, після цього другий учень розповідає історію всім присутнім так, як він її зрозумів. Історії для обговорення беруть із попереднього домашнього завдання. Потім учні міняються позиціями і говорить той, хто мовчав, він розповідає свою історію, а його партнер активно слухає.
Прес
Учитель пропонує підбити підсумки уроку методом "прес". Тобто діти один за одним будують і проголошують заключне положення до заняття за схемою (яку краще видати учням):
1.Я вважаю, що…(висловіть свою думку)
Помилка в поясненні
Поясняючи матеріал, учитель навмисне припускається помилок. Він пояснює свій намір: учні мають знайти помилку вчителя під час розв'язання завдання..
Подив
Учитель подає навчальний матеріал у такій формі, що навіть повсякденне стає незвичайним.
Пошук інформації
Проблемна ситуація
Проблемна ситуація - ситуація, для оволодіння якою окремий суб'єкт (або колектив) має знайти та застосувати нові для себе знання і способи дій.
Порівняння
В методі порівняня виділяють такі дії: визначення об'єктів порівняння; виявлення основних ознак; співставлення; встановлення подібності чи відмінності; знакове оформлення результатів порівняння (таблиця, план, схема чи модель).
Проект, метод проектів
1) запланована діяльність, що передбачає досягнення поставлених завдань протягом певного періоду часу і в межах певного бюджету; 2) навчально-практична діяльність, що має певні освітні цілі; включає дослідження та вирішення проблем, використання різних матеріалів, планується та виконується учнями та викладачами за умов, близьких до реальних.
Робота з книгою
Рольові ігри
Реклама
Розповідь відповідальної особи
Розповідь
Релаксація
Рефлексія
Розв'язування з пропусками
Світлофор
Учитель ставить запитання з вивченого метеріалу. Учні піднімають замість відповіді (так, ні, не знаю) кольрову картку..
Спостереження
Так-ні
Учитель (учні) загадує поняття, пов'язані з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які слід лише Так або Ні
Тренування
Тести
Учитель - учень
Працюючи в парах, учні вивчають різний навчальний матеріал, потім один стає "вчителем" та пояснює іншому прочитане, після чого вони міняються ролями.
Фантастичне запитання
Учитель моделює фантастичну ситуацію. Наприклад, на уроці математики під час вивчення теми "Число 1 цифра 0" учитель запитує: Уявімо, що в математиці зникла цифра 0. Що відбувається в країні Математиці у зв'яску з цією подією.
Фантастична добавка
Учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе розв'язати реальні навчальні завдання.
Хто більше
Учням пропонують перелічити на аркушах паперу терміни, які використовують у даній навчалній темі. Через 3 - 4 хвилини учні припиняють записування слів. Учитель пропонує одному з учнів зачитати записані ним слова. Інші викреслюють назви, що повтоторюються. Учень, у якого записано найбільше термінів, перемагає.
Чомучка
Групи учнів обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються зі слова чому.
Шпаргалка
КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти "Нова українська школа"
на період до 2029 року
загальної середньої освіти "Нова українська школа"
на період до 2029 року
Проблема, яка потребує розв’язання
Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної
середньої освіти протягом 1992—2016 років, що є наслідком ряду таких
факторів:
·
зменшення обсягів фінансування;
·
зниження рівня оплати праці вчителя;
·
незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;
·
бюрократизація системи управління освітою;
·
застарілі зміст освіти та методики викладання.
Проявами проблеми є:
·
збільшення частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном;
·
тенденція до зниження показників України у міжнародних дослідженнях
конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на
економічний розвиток України.
Загальна середня освіта в Україні має такі основні ознаки:
·
наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної
та природничої (елітарна освіта);
·
домінування в системі освіти шкіл з невисокою якістю освітніх послуг;
·
суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між
сільськими та міськими школами, між окремими регіонами);
·
тенденція до погіршення якості освіти в цілому у державі;
·
недостатня мотивація до освіти значної частини молоді.
Отже, проведення докорінної реформи загальної середньої освіти сприятиме
подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної рівності та
згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності держави.
Досвід країн Східної Європи (Польщі, Чехії) свідчить про суттєвий вплив
освітніх реформ на розвиток економіки та конкурентоспроможність освіти на
міжнародному рівні.
Мета Концепції
Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи
загальної середньої освіти за такими напрямами:
·
ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти,
розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної
самореалізації особистості;
·
запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на
співпраці учня, вчителя і батьків;
·
підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його оплати праці,
надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання;
·
запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на потреби учня);
·
удосконалення процесу виховання;
·
створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти
і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації
особистості;
·
децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою, що
сприятиме реальній автономії школи;
·
справедливий розподіл публічних коштів, що сприятиме рівному доступу усіх
дітей до якісної освіти;
·
створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови,
засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків;
·
створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем їх
проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного
підвезення до шкіл.
Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової української
школи — це:
·
цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
·
патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними
принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права
людини;
·
інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за
принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж
життя.
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій
перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично
мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в
багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом проведення докорінної
та системної реформи загальної середньої освіти з урахуванням досвіду
провідних країн світу, зокрема змісту загальної середньої освіти, педагогіки
загальної середньої освіти, системи управління загальною середньою освітою,
структури загальної середньої освіти, системи державного фінансування загальної
середньої освіти, нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти.
Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає розроблення
принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти, які повинні
ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до
навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів,
передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної
самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській
активності.
Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на Рекомендаціях
Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні
компетентності для навчання протягом усього життя”.
Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі
відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність,
компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова
компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські
компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна
грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.
Реформування педагогіки загальної середньої освіти передбачає перехід до
педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що потребує ґрунтовної
підготовки вчителів за новими методиками і технологіями навчання, зокрема
інформаційно-комунікативними технологіями.
З метою створення умов для інклюзивного навчання дітей з особливими
освітніми потребами необхідно розробити індивідуальні програми їх розвитку, що
включатимуть корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний
супровід і засоби для навчання таких дітей.
У рамках реформування системи управління загальною середньою освітою школа
матиме право розробляти і впроваджувати власні освітні програми відповідно до
державного стандарту загальної середньої освіти, змінювати статус бюджетної
установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових
пільг і отриманням фінансової автономії.
Для досягнення мети Концепції необхідно забезпечити стимулювання
вчителя до особистого і професійного зростання та надання йому
академічної свободи, а також матеріальне стимулювання, зокрема шляхом
підвищення розрядів у Єдиній тарифній сітці.
Реформування структури загальної середньої освіти передбачає перехід до
12-річної середньої школи із трирічною профільною школою академічного або
професійного спрямування. Профільна школа академічного спрямування сприятиме
забезпеченню поглибленого вивчення окремих шкільних предметів з урахуванням
здібностей та освітніх потреб учнів і продовженню їх навчання у вищих
навчальних закладах, а професійного спрямування — здобуттю першої професії та
можливості вступу до вищих навчальних закладів.
У рамках реформування системи державного фінансування загальної середньої
освіти передбачається:
·
створення системи прозорого розподілу публічних коштів у новій українській
школі (школи будуть зобов’язані оприлюднювати дані про всі кошти, які надходять
з бюджету та інших джерел);
·
покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини
навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;
·
удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції з метою забезпечення
рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах;
·
створення необхідних умов для навчання і виховання дітей молодшого
шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській
місцевості;
·
створення умов для розширення державно-громадського партнерства на засадах
співфінансування і спільного управління школами;
·
запровадження принципу “гроші ходять за дитиною”, зокрема для підтримки
дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом з іншими дітьми
здобувати освіту у пристосованих для цього школах;
·
запровадження рівного доступу до бюджетного фінансування шкіл незалежно від
форми власності.
Строки реалізації Концепції
Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017—2029 років трьома етапами.
На першому етапі (2017—2018 роки) передбачається:
·
прийняти новий Закон України “Про освіту”;
·
розробити план дій з реформування системи загальної середньої освіти;
·
розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт
початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної
самореалізації особистості;
·
доопрацювати навчальні плани і програми з метою розвантаження та
запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій
школі;
·
утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості;
·
підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;
·
підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у
Єдиній тарифній сітці на два розряди;
·
запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів з метою
підготовки підручників нового покоління;
·
створити національну електронну платформу для розміщення електронних курсів
та підручників, розробити електронні підручники, курси дистанційного навчання
за навчальними програмами, систему дистанційного навчання для підвищення
кваліфікації вчителів;
·
спростити систему документообігу, оптимізувати звітність, запровадити
електронні форми документів;
·
розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;
·
створити систему освітньої статистики і аналітики;
·
взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти PISA-2018;
·
розпочати роботу з формування системи забезпечення якості освіти;
·
забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.
На другому етапі (2019—2022 роки) передбачається:
·
розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий державний
стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для
успішної самореалізації особистості;
·
створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл;
·
провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти для створення
мережі профільних шкіл;
·
забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі відповідно до
Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;
·
сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;
·
розробити професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя;
·
створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;
·
створити регіональні органи з питань забезпечення якості освіти;
·
створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти у школах (2022
рік);
·
створити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс
базової середньої освіти.
На третьому етапі (2023—2029 роки) передбачається:
·
розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027—2029 роки) новий
державний стандарт профільної освіти з урахуванням компетентностей, необхідних
для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню передумов для
скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в
середньому на 45 кредитів;
·
сформувати мережу профільних шкіл (2025 рік);
·
створити систему незалежного оцінювання випускників профільної школи
професійного спрямування.
Очікувані результати
Реалізація Концепції сприятиме:
·
поліпшенню якості загальної середньої освіти в цілому;
·
подоланню територіальних відмінностей у якості загальної середньої освіти;
·
забезпеченню престижності професійної освіти;
·
поліпшенню якості вищої освіти за рахунок якісної підготовки у школах і
кращого конкурсного відбору абітурієнтів.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних,
трудових ресурсів
Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих
бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для
реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного
і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги.
Концепція нової
української школи
Документ “НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: концептуальні засади
реформування середньої школи”пройшов громадське обговорення і ухвалений
рішенням колегії МОН України 27 жовтня 2016 року.
Концепція пояснює ідеологію змін в освіті, що закладаються в проекті нового
базового закону “Про освіту”
Найбільше обговорювалися і потребують подальшої конкретизації та узгодження
позицій такі 5 тем:
·
Педагогіка партнерства.
·
Готовність до інновацій.
·
Нові стандарти й результати навчання.
·
Автономія школи і вчителя.
·
Фінансування освіти.
Подальший громадсько-державний діалог буде
організований за цими напрямами. Наразі формується п’ять робочих груп, які напрацюють публічні
політичні документи.
На основі цієї концепції
розроблятиметься законопроект “Про загальну середню освіту” та
інші нормативні документи.
Формула Нової школи поєднує 9 ключових компонентів:
1. Новий зміст освіти,
заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації
в суспільстві.
2. Умотивований учитель,
який має свободу творчості й розвивається професійно.
3. Наскрізний процес
виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та
ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
5. Педагогіка, що
ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
6. Орієнтація на потреби
учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7. Нова структура школи,
яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
8. Справедливий розподіл
публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
9. Сучасне освітнє
середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання
учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.
У Концепції подано визначення понять “компетентність”, “ключові компетентності”:
·
компетентність – динамічна комбінація знань,
способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих
якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або
подальшу навчальну діяльність;
·
ключові компетентності – ті, яких кожен
потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції,
соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити
особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя.
Визначено 10
ключових компетентностей Нової української школи:
·
Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
·
Спілкування іноземними мовами.
·
Математична компетентність.
·
Основні компетентності у природничих науках і технологіях.
·
Інформаційно-цифрова компетентність.
·
Уміння вчитися впродовж життя.
·
Ініціативність і підприємливість.
·
Соціальна та громадянська компетентності.
·
Обізнаність та самовираження у сфері культури.
·
Екологічна грамотність і здорове життя.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
·
уміння читати і розуміти прочитане;
·
уміння висловлювати думку усно і письмово;
·
критичне мислення;
·
здатність логічно обґрунтовувати позицію;
·
виявляти ініціативу;
·
творити;
·
уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
·
уміння конструктивно керувати емоціями;
·
застосовувати емоційний інтелект;
·
здатність співпрацювати в команді.
Загальна тривалість повної загальної
середньої освіти збільшиться до 12 років:
·
початкова освіта (тривалість – чотири роки);
·
базова середня освіта, яка здобувається
в гімназії (тривалість – п’ять років);
·
профільна середня освіта, яка здобувається
в ліцеї або закладах професійної освіти (тривалість
– три роки).
Семінар – практикум учителів історії
«Роль суспільнихдисциплін у формуванні життєвих компетентностей учнів»19 листопада 2019р. у Білозерській ЗОШ І-ІІІ ст.№13 відбувся семінар – практикум учителів історії з теми «Роль суспільних дисциплін у формуванні життєвих компетентностей учнів». Дуже зацікавила учасників семінару педагогічна майстерня «Виготовлення методичної інтерактивної папки–лепбуку», де педагоги виготовляли методичний кейс. На майстер-класі «Сучасні електронні інструменти уроку» Реуцька Т.Є., учитель історії, ознайомила з програмами щодо створення інтерплпкату та продемонструвала як можна застосовувати їх на практиці. Круглий стіл з елементами тренінгу об’єднав батьків, учителів та учнів навколо актуальної проблеми «Булінг у школі», який завершився виступом агітбригади закладу «Я обираю світ без булінгу!».
Міський семінар учителів суспільствознавчих дисциплін з теми "Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії шляхом впровадження музейних уроків як засіб формування аксіологічної компетентності учнів",09.04.2019
Інструктивно-методична нарада
відповідальних за туристсько-спортивну роботу
в закладах освіти міста.
13 березня 2019 року Центром туризму та краєзнавства учнівської молоді м. Добропілля була проведена інструктивно-методична нарада відповідальних за туристсько-спортивну роботу в закладах загальної середньої освіти міста, з метою підготовки до відкритих змагань з мікроорієнтування серед учнівськой молоді, присвяченого Всесвітньому дню авіації і космонавтики
Семінар "Учнівські дослідницькі практики з історії" за участю Темірової Н.Р., доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), 15 лютого2019, м. Краматорськ
ІІ фінал ХІІ Олексиних читань "Олекса Тихий і виклики нашого часу",
25 січня 2019
15.02.2019 р. - матеріали семінару «УЧНІВСЬКІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРАКТИКИ З ІСТОРІЇ»
ІІ фінал ХІІ Олексиних читань "Олекса Тихий і виклики нашого часу",
25 січня 2019
Результативність впровадження досвіду та педагогічної
діяльності
Розуміння багатьох явищ через
краєзнавчий принцип дає можливість учням краще розуміти і засвоювати навчальну
програму. Протягом 2010 – 2019 років дослідницькі роботи учнів є переможцями
і лауреатами ІІ етапу (міського) і ІІІ (обласного) краєзнавчого руху.
Досвід моєї роботи переконує, що при
такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно
покращується успішність, що відображено у участі у обласних та міських
конференціях:
1) Семінар
"Учнівські дослідницькі практики з історії" за участю Темірової Н.Р.,
доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри спеціальних галузей
історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.
Вінниця), 15 лютого2019, м. Краматорськ
2) Онлайн - модуль “Безпечня і дружня
до дитини школа” 1 листопада 2018, 18 годин
3) Очно - дистанційні курси Академії “ПРОФ -
Успіх” 30 листопада 2018, 16 годин
4)Онлайн -
курс Медіаграмотність для освітян 15.01.2019, 60 годин
5) Участь у ІІ
фінал ХІІ читань Олексиних читань "Олекса Тихий і виклики нашого
часу", 25 січня 2019
6) Участь у Всеукраїнському
конкурсі краєзнавчо –
дослідницьких робіт у рамках Всеукраїнськоїкраєзнавчої акції учнівської молоді
«Українська революція:100 років надії і боротьби», січень 2019
7) Участь у Всеукраїнському
конкурсі учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!» Номінація «Історія України і державотворення» Тема «Духовні святині рідного краю» , Грудень 2018
8) Еколого -
краєзнавча експедиція «Донбас заповідний»
Напрям «Мандруємо Донеччиною» - конкурс описів подорожі своєю місцевістю: ІІ місце – Морозова Ксенія, учениця 8 класу, ЗОШ І – ІІІст. №11 (керівники ЗлидниченкоМ. Г. та Качина Я. А.), грудень 2018
Напрям «Мандруємо Донеччиною» - конкурс описів подорожі своєю місцевістю: ІІ місце – Морозова Ксенія, учениця 8 класу, ЗОШ І – ІІІст. №11 (керівники ЗлидниченкоМ. Г. та Качина Я. А.), грудень 2018
9)
Всеукраїнський конкурс краєзнавчо –
дослідницьких робіт в рамках
Всеукраїнської краєзнавчої
експедиції
учнівської молоді «Моя
Батьківщина – Україна»1 місце, 16.11.2018, робота “Той, що чує серцем”
10) Участь у акції “Тварини - наші
друзі”, номінація “Література”
11) Онлайн-модуль «Безпечна і дружня до дитини школа»
, сертифікат учасника, 01.11.2018
12) Всеукраїнський конкурс навчально-методичних розробок
з прав людини Методична розробка уроку з предмету "Правознавство"
Тема Практичне заняття: Розв'язання правових ситуацій з
трудового, адміністративного, цивільного, сімейного права
07.11.2018, учасник
13) І (міський) етап Всеукраїнської дитячо- юнацької військово –патріотичної гри - змагання «Сокіл»
( «Джура» )
серед учнівської
молоді м. Добропілля Інтелектуальна гра
- вікторина «Відун» - 26.04.2018р. 1
місце
Змагання « Туристсько – спортивна смуга перешкод» -
27.04.18р. 1 місце
Конкурс «Бівак» ( таборування) 27.04.2018р. 2 місце
14) Обласний конкурс методичних розробок
з використанням технології "скетчноутинг" для викладачів суспільних
дисциплін ЗП(ПТ)О Донецької області Методична розробка уроку з предмету
"Правознавство" Тема Практичне
заняття: Розв'язання правових ситуацій з
трудового, адміністративного, цивільного, сімейного права, Квітень 2018
15) Видання « Впровадження компетентісного підходу у
вимірі освітнього історичного краєзнавства» (методичний посібник)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ
ОСВІТИ У ДОНЕЦЬКІЙ
ОБЛАСТІ
16) Участь у проведенні засідань
«Академії «PROFУСПІХ» - 2018 Суспільствознавчий цикл
Тема: «Систематика
Блума як механізм рівневого планування
навчальних цілей в умовах компетентнісно орієнтованого уроку» , березень 2018
17) Відкриті змагання зі спортивного орієнтування
серед учнівської молоді м. Добропілля, присвячені Всесвітньому дню Землі 2018
р., 20.03.2018, 1 місце
18) Участь у міській виставковій експозиції Трендових
студій «Нова українська школа» у векторі №1«Інтегроване навчання» серпень 2017
19) Конкурс учнівських проектів – презентацій «З душею
про Україну», учасник, вересень 2017
20) "Конкурс Моє місто на долонях " 2 місце
(міський етап)
21) ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ РУХ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
"ДОНБАС – МІЙ РІДНИЙ КРАЙ"
Краєзнавча
експедиція "Моя Батьківщина – Україна"
Напрямок «ІЗ БАТЬКІВСЬКОЇ
КРИНИЦІ»
Тема
«Родинні традиції. Мені не байдуже майбутнє» 1 місце 30.10.2017
22) Всеукраїнський конкурс на кращу
туристсько-краєзнавчу експедицію учнівської молоді з активним способом пересування «Мій рідний край» 1 місце 25.11.2017
23)Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений
Шевченківським дням «Об’єднаймося ж, брати мої!»
Номінація “Історія України і державотворення”
Тема «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі
не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо
бути»
«Мені не
байдуже майбутнє» 30.11.2017
24) КОНКУРС ПРОЕКТНИХ РОБІТ «ДОНЕЧЧИНА.UA»
Паспорт проекту
«Повернення до витоків» Донеччина: шлях від дикого поля до Європи. Січень 2018, ІІ етап(обласний, м. Краматорськ, 05.04.2018
25) Всеукраїнський
конкурс навчально - методичних розробок
з прав людини. Розробка виховного заходу Турнір «Знавці права», презентація
PowerPoint «Знавці права" листопад 2017, диплом учасника
26) Огляд-конкурсу учнівських
презентацій «Мій план здорового способу життя» (для учнів 4-6-х класів),
вересень 2017
27) Огляд –
конкурс соціально – правових проектів «Реалізація права на працю в Україні»
грудень 2017
28) Обласний
конкурс календарних хліборобських обрядів «Коло Сварога» ПРОТОКОЛ № 12 від
12.04.2017 рП.1. Переможцями обласного конкурсу хліборобських обрядів «Коло Сварога
– зимовий цикл», 1 місце,
Сценарій
виступу агітбригади туристсько – краєзнавчого гуртка «Слідопити»
Тема «Традиційне святкування Дня Петра і Павла»,
24.01.2017 р.
29) Обласний конкурс краєзнавчих учнівських
досліджень «Моє місто
(село) на долоні»
30) Всеукраїнська акція «SOS Історична пам’ятка: досліджуємо та зберігаємо разом»Тема Історія панського маєтку у селі Привітне Добропільського району Донецької області. Захист
дослідницької роботи учениці 8 класу Грищенко Аліни, учасник
31) Дослідницька робота учениць 8 класу Грищенко Аліни та Куніциної Анжели зайняла
3 місце у Краєзнавчій експедиції "Моя Батьківщина – Україна"(міського)
етапу, напрямок «культурна спадщина мого народу». Тема
«Родинні традиції. Мені не байдуже майбутнє», 13.10.2016,
м. Добропілля
32) участь у VIII Всеукраїнській
історико-краєзнавчій конференції учнівської молоді «Південна-Східна Україна: зі стародавності у ХХІ століття», м. Словʼ янськ, 25. 11.2016
33) І (обласний) тур Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв навчальних закладів «Край, в якому я
живу», грудень 2016
34) Конкурс учнівських
проектів-презентацій «З душею про Україну» Назва роботи «Моє неспокійне щастя»,
учениця 8 класу, ІІІ місце, вересень 2016 р.
35) Круглий
стіл та панельна дискусія “Участь донеччан у національно-демократичному русі за
суверенізацію та незалежність України у другій половині 80-х – на початку 90-х
рр. ХХ ст.”, Шахтарські страйки на Донбасі. Напрям: історико-краєзнавчий, серпень
2016 р.
36) Участь у Всеукраїнського
конкурсу учнівської творчості до Дня відзначення 150-річчя від дня народження
Михайла Грушевського, вересень 2016 р.
37) Участь у
обласній конференції учителів історії та
правознавства «Використання сучасних освітніх технологій на уроках історії для формування
соціальної компетентності учнів». Доповідь « Практична сторона краєзнавства» ,
16 листопада 2011 р., м. Донецьк
38) Участь у
обласній краєзнавчій конференції .Презентація дослідницької роботи « Історія села Привітне Добропільського району. Загадкова легенда»,
творча робота учасників гуртка «Слідопити» - лауреат обласного краєзнавчого
конкурсу «Гордість Донбасу», 18 травня 2012 р., м. Донецьк
39) Доповідь
на засіданні міської ради м. Добропілля «Про відзначення 80 – річчя Донецької
області», 22.06.2012р., м. Добропілля
40) Доповідь
на педраді з виховної роботи з теми «Використання інноваційних технологій у
гуртковій роботі», 30 травня 2012 р.
41) Участь у
міській конференції з християнської етики, доповідь «Зв’язок школи й храму у патріотичному
вихованні учнів. Історія розвитку релігії у Добропільському районі», 03.04.2013
р., м. Добропілля
42) Проведення
семінару – практикуму вчителів історії
шкіл м.Добропілля «Регіоналізація історичної освіти - невід'ємна складова розвитку освіти в умовах сталого
суспільства», 16.10.2012 р.
43) Участь у обласній
учнівській конференції «Друга світова війна: людський вимір та уроки
історії» за напрямком «Події Другої
світової війни в епістолярній спадщині її учасників», захист дослідницької
роботи учениці 10 класу Мірошніченко
Наталі «Дослідження історії рідного краю на прикладі окремої родини за часів нацистської
окупації»,22.04.2015, м. Покровськ
44) Участь у
Відкритій обласній краєзнавчій конференції « Зі стародавності в ХХІ століття».
Секція: Етнологія, релігія та культура. Захист дослідницької роботи учениці 7 класу Грищенко Аліни « Історія
виникнення Свято – Введенського храму у селищі Водянське Добропільського району
Донецької області», 05.12.2015 р., м. Святогірськ
45) Опублікування
роботи в збірнику матеріалів Відкритої обласної краєзнавчої конференції « Зі
стародавності в ХХІ століття»
46) Мірошниченко
Наталя, учениця 10 класу лауреат Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості,
присвяченого Шевченківським дням «Об’єднаймося ж, брати мої!» Номінація
“Історія України і державотворення” Тема
«Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами», лютий 2015 р
47) Пошуковий
загін туристсько – краєзнавчого гуртка «Слідопити» став лауреатом ІІ регіонального етапу всеукраїнської
краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна»,
дослідницька робота «Історія заснування творчого колективу «Світанок» с. Світле
Добропільського району, 12.11.2015, м. Святогірськ
48) Дослідницька
робота учениці 10 класу Мірошніченко Наталі «З батьківської криниці» посіла І
місце у презентації матеріалів пошукових робіт «Донбас – мій рідний край», 03.
11. 2014, м. Добропілля
49) Дослідницька
робота гуртка «Слідопити» лауреат обласного краєзнавчо – екологічного фестивалю
учнівської молоді «Зелена планета»,
конкурс – звіт «Екскурсії Донбасом», 2014 рік
50) Дослідницька
робота учениці 10 класу Мірошніченко Наталі стала лауреатом ІІ (міського) етапу
Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в номінації «Історія України та
державотворення», 16. 02.2015, м. Добропілля
51) Дослідницька
робота учениці 9 класу Мірошніченко Наталі «Доля людини у ХХ столітті на
прикладі окремої родини Мірошниченко» посіла І місце ІІ (міського) етапу
Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в номінації «Донбас – мій рідний
край»,07.10.2013 р.
52) Дослідницька
робота гуртка «Слідопити» зайняла ІІ місце у конкурсі мікротуристичних маршрутів
«Добропілля туристичне», присвяченому 60 – річчю міста Добропілля, 05.11.2013
р., м. Добропілля
53) Дослідницька
робота «Незвичне поряд» гуртка «Слідопити» про заснування фермерського
господарства та страусиної ферми у с.Привітне» зайняла І місце ІІ (міського)
етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості в номінації «Донбас – мій
рідний край», 17.10.2012 р., м. Добропілля
54) Пошуковий
загін туристсько – краєзнавчого гуртка «Слідопити» став лауреатом ІІ (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу
учнівської творчості в номінації «Донбас – мій рідний край», 09.11.2011 р.
55) Пошуковий
загін туристсько – краєзнавчого гуртка «Дослідники» став лауреатом ІІ(міського) етапу Всеукраїнського конкурсу
учнівської творчості в номінації «Донбас – мій рідний край», 23.11.2010 р.
Мірошніченко
Наталя - 2 місце ІІ етапу (міського) олімпіади з правознавства 2015 - 2016 н.р
Методичне об’єднання класних керівників з теми «Важливість взаємозв’язку навчального закладу з родинами вихованців»
Участь у
проведенні засідань
«Академії «PROFУСПІХ» -
2018
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ
ОСВІТИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
Я.А.Качина
«Впровадження компетентнісного підходу у вимірі освітнього історичного краєзнавства»
(методичні рекомендації)
Краматорськ
-2018
Качина Яна Андріївна - викладач історії та правознавства Родинського професійного
ліцею. «Впровадження компетентнісного підходу у вимірі освітнього історичного краєзнавства».
Методичний рекомендації. -Краматорськ: 2018 рік., 90 стор.
Рецензент: .
Історичне краєзнавство розкриває учням зв'язок
рідного краю з Україною, допомагає усвідомити нерозривний зв'язок, єдність
історії кожного міста, села з історією нашої країни, відчути причетність до неї
кожної родини і визнати своїм обов'язком, честю стати гідним спадкоємцем кращих
традицій рідного краю.
Пропонований
досвід роботи викладача історії та правознавства Родинського професійного ліцею
Качиної Я.А. містить теоретичні рекомендації щодо визначення
форм і методів краєзнавчої роботи в професійному ліцеї, можливості використання
краєзнавчого матеріалу у навчальному процесі та приклади дослідницьких
робіт учнів .
Досвід може бути використано вчителями
історії, керівниками краєзнавчих гуртків.
Відповідальний за випуск: Бєлова Н.О., завідуюча кабінетом виховної та
інформаційної роботи НМЦ ПТО
у Донецькій області.
Розглянуто та схвалено
навчально-методичною радою
Навчально-методичного центру професійно-технічної
освіти у Донецькій
області
( протокол № ___від________2018року)
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………..........3
РОЗДІЛ 1 НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ
ОБГРУНТУВАННЯ
НЕОБХІДНОСТІ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ …………..4
1.1 Роль освітнього краєзнавства……......................................4
1.2 Науково – теоретичне обґрунтування необхідності
краєзнавчої
роботи в навчальному закладі…………….5
1.3 Обґрунтування актуальності та
перспективності
досвіду………….
……………………………………………...7
РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ
КРАЄЗНАВЧОЇ
РОБОТИ В
ПРОФЕСІЙНОМУ ЛІЦЕЇ………………...…9
2.1 Формування
загальноісторичних компетентностей
учнів……..................................................................................9
2.2 Приклади організації та проведення дослідницької
роботи у професійному ліцеї ………………………………12
ВИСНОВКИ……………………………………………………………....17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..19
ДОДАТКИ…………………………………………………………………20
ВСТУП
Особливостями навчального процесу,
побудованого на основі краєзнавчого принципу, є такі:
-
забезпечення логічної цілісності на уроці сприяє розвитку вмінь учнів
використовувати сформовані ними знання про рідний край для розкриття суті
процесів і явищ у історії країни;
-
застосування принципу системності у процесі організації краєзнавчої роботи
учнів забезпечує сприятливі умови для впровадження у навчально-виховний процес
проблемно-пошукових методів навчання, інтерактивних видів і форм діяльності;
-
завдяки своїй багатофункціональності краєзнавчий матеріал, отриманий при
дослідженні на практиці, доцільно використовувати в усіх курсах історії, як при формуванні
загально-історичних понять, так і при вивченні історії України та всесвітньої
історії.
Головна ідея досвіду полягає у формуванні
та розвитку історичних компетентностей учнів в урочній та позаурочній роботі
шляхом використання елементів краєзнавства
під час дослідницької роботи з історії рідного краю.
Сутність дослідження - це створення освітнього середовища, в якому стає
можливим вироблення кожним учнем певних компетенцій.
Актуальність даної теми визначається введенням краєзнавчого матеріалу в
навчальні курси з історії України, все зростаючим інтересом до історичних
витоків своєї малої батьківщини підростаючого покоління. Історичне краєзнавство
розкриває учням зв'язок рідного краю з Україною, допомагає усвідомити
нерозривний зв'язок, єдність історії кожного міста, села з історією нашої
країни, відчути причетність до неї кожної родини і визнати своїм обов'язком,
честю стати гідним спадкоємцем кращих традицій рідного краю. В основу дослідження покладено формування освітніх
компетентностей учнів через застосування краєзнавчого принципу.
Інноваційність
даної роботи заключається в тому, що вона передбачає проведення краєзнавчої
роботи на дослідницьких методах (дослідження історії рідного краю переважно
шляхом анкетування, опитування свідків, людей різних прошарків суспільства, вивчення історії
через дослідження саме повсякденного життя, побуту за різних епох, відображенням мирної, творчої праці наших предків у різних
сферах; співробітництво з музеями, з метою підвищення
ефективності навчально-виховного процесу та стимулювання інтересу учнів до
навчання.
3
РОЗДІЛ 1
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
НЕОБХІДНОСТІ КРАЄЗНАВЧОЇ
РОБОТИ
1.1Роль освітнього краєзнавства
Сьогодні відбуваються кардинальні зміни
в усіх сферах життя суспільства і, передусім, в духовній. Руйнування колишньої
системи цінностей створює духовний вакуум, відсутні вивірені духовні орієнтири.
Втрачають актуальність традиційні цінності народного життя, вітчизняної історії
і культури, знецінюються ідеї патріотизму. У молодіжному середовищі часто
помітна невпевненість в завтрашньому дні, втрата інтересу до навчання, праці,
агресивність. Історія, як ніяка інша наука, покликана сприяти формуванню
усебічно розвиненої особи, що має незалежність суджень і поглядів, активну
життєву позицію. Введення компетенцій в нормативну і практичну складову освіти
дозволяє вирішувати проблему, коли учні можуть добре опанувати набір
теоретичних знань, але зазнають значні труднощі в діяльності, що вимагає
використання цих знань для вирішення конкретних життєвих завдань або проблемних
ситуацій.
Історичне
краєзнавство - це не самостійний предмет, а принцип навчання і виховання на
місцевому матеріалі. Краєзнавча робота проводиться під час уроків,
факультативних занять, у позакласній
роботі. Краєзнавство стало важливим засобом підвищення якості знань. Залучення
краєзнавчого матеріалу під час проведення
уроків історії допомагає вирішенню загальних завдань навчання і виховання
учнів, що стоять перед професійною освітою на сучасному етапі. Позначивши
актуальність цієї проблеми, можна сформулювати тему мого
дослідження як «Впровадження компетентісного
підходу у вимірі освітнього історичного краєзнавства»
Реалії сучасної дійсності часто
ставлять вчительську і батьківську громадськість перед питаннями: «Що є
результатом професійної освіти: оцінки під час проведення випускних іспитів та
ЗНО або ефективна і успішна діяльність після навчання у ліцеї? Як орієнтація на
віддалені результати впливає на зміст освіти?» Відповіді на ці питання дає компетентнісний
підхід.
Але чи може компетентнісний підхід у
викладанні історії і суспільствознавства допомогти створити умови для особового
розвитку учнів, формування в них міцного світоглядного фундаменту для вирішення
конкретних життєвих завдань або проблемних ситуацій?
4
Поліпшення якості освіти Донеччини,
визначення стратегії її подальшого розвитку потребують узагальнення та
систематизації знань про минуле і сучасне освіти регіону. Організація науково-дослідницької
діяльності з освітнього краєзнавства сприяє акумуляції й поширенню найкращих
здобутків педагогів і визначенню проблем в освітньому просторі.
Як
відомо, краєзнавству належить провідна роль у формуванні патріотизму і
духовності. Патріотизм - це глибинне усвідомлення індивідом своєї єдності з
Батьківщиною як окремою духовною, суспільно-політичною, економічною,
культурною, територіальною і цілісністю.
Визнання себе часткою цієї цілісності породжує явище патріотизму. Сутність
краєзнавства полягає у всебічному вивченні учнями в навчально-виховних цілях
певної території свого краю за різними джерелами і головним чином на основі
безпосередніх спостережень під керівництвом учителя. У процесі краєзнавчої
роботи учні самостійно засвоюють навчальний матеріал і набувають навички,
необхідні в житті, готуються до практичної діяльності і розширюють
загальноосвітні знання. Тому успішні результати краєзнавства залежать від того,
якою мірою вчитель сам краєзнавець і як він зуміє зацікавити своїх учнів.
Вчитель повинен добре знати край, систематично його вивчати. Значення
краєзнавчої роботи важко переоцінити, оскільки вона дає можливість учням
прилучитися до суспільно-корисної діяльності, пов'язаної зі збором історичного
матеріалу, в найзахоплюючих для учнів формах - екскурсіях, походах тощо.
Історичне краєзнавство розкриває учням
зв'язок рідного краю з Україною, допомагає усвідомити нерозривний зв'язок історії кожного міста, з історією нашої країни, відчути причетність
до неї кожної родини і визнати своїм обов'язком стати гідним спадкоємцем кращих
традицій рідного краю. Знання свого краю, його минулого й сьогодення необхідно
для безпосередньої участі в його перетворенні.
Рецензія на методичні рекомендації
«Впровадження
компетентнісного підходу у вимірі освітнього історичного
укладений викладачем історії та правознавства Родинського професійного
ліцею
Качиною Яною Андріївною
Сьогодні відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життя суспільства
і,передусім, в духовній. У молодіжному середовищі часто помітна невпевненість в
завтрашньому дні, втрата інтересу до навчання, праці, агресивність. Історія, як
ніяка інша наука, покликана сприяти формуванню усебічно розвиненої особи, що
має незалежність суджень і поглядів, активну життєву позицію. Введення
компетенцій в нормативну і практичну складову освіти дозволяє вирішувати
проблему, коли учні можуть добре опанувати набір теоретичних знань, але
зазнають значні труднощі в діяльності, що вимагає використання цих знань для
вирішення конкретних життєвих завдань або проблемних ситуацій.
Історичне краєзнавство розкриває учням
зв'язок рідного краю з Україною, допомагає усвідомити нерозривний зв'язок,
єдність історії кожного міста, села з історією нашої країни, відчути
причетність до неї кожної родини і визнати своїм обов'язком, честю стати гідним
спадкоємцем кращих традицій рідного краю.
Пропонований досвід роботи викладача історії
та правознавства Родинського професійного ліцею Качини Я.А. містить теоретичні
рекомендації щодо визначення форм і методів краєзнавчої роботи
в професійному ліцеї, можливості використання краєзнавчого матеріалу у
навчальному процесі та приклади дослідницьких робіт учнів .
Досвід може бути використано вчителями
історії, керівниками краєзнавчих гуртків.
У цілому методична розробка свідчить про достатній педагогічний рівень викладача.
Зміст дослідження має
практичне спрямування. Робота Качини Я.А. відповідає основним вимогам
написання та оформлення методичних розробок і рекомендовано використовувати у
практиці.
Викладач Селидівського професійного ліцею
Суспільствознавчий
цикл
Тема: «Систематика
Блума як механізм рівневого планування
навчальних цілей в умовах компетентнісно орієнтованого уроку» , 2018
Класне керівництво
Немає коментарів:
Дописати коментар