Диплом за олімпіаду з історії

 

урок 5 клас Перші кроки незалежної України

 

Мета: Пояснити значення прийняття Акта проголошення незалежності України.

Ознайомити з основними державними символами та Конституцією. Виховувати почуття гордості за власну країну та усвідомлення себе громадянином

І. Самовизначення до діяльності (мотивація)

 -Що зображено перед нами?

- Це територія нашої держави. Назва її «Україна». Сьогодні ми з вами дослідимо процес її утворення.

ІІ. Актуалізація знань

Бесіда: Чи знаєте ви, що таке "незалежність"? Чим відрізняється вільна людина від тієї, яка повинна виконувати чужі накази?

Висновок: Незалежність — це право самостійно вирішувати свою долю, приймати закони та будувати майбутнє.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

24 серпня 1991 року: День, коли Україна офіційно стала самостійною державою.

Референдум 1 грудня 1991 року

Питання до класу: Чому важливо було запитати думку всього народу, а не лише депутатів?

Слухання казки  «Три сини» -Яке ім’я мала мати ? (Україна)

-Як звали синів ?(Тризуб, Прапор, Гімн)

-Як вони прославили свою матір ?

 

Державні символи — "паспорт" країни

Державний Герб (Тризуб): Давній символ волі. Він зустрічався ще на монетах князя Володимира Великого.

Державний Прапор: Кольори неба і пшениці. Це символ мирної праці та чистого неба.

Державний Гімн: Пісня "Ще не вмерла України...". Які почуття виникають, коли ми чуємо гімн на змаганнях чи урочистих подіях.

Онлайн – вправа https://wordwall.net/uk/resource/91879115

https://.wordwall.net/uk/resource/92962533

28 червня 1996 року: День прийняття Конституції — основного закону.

Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України протягом 2—16 вересня 1996 року в Україні була проведена грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту частку — копійку.

Запровадження власної валюти та сучасні зміни

Гривня: З’явилася у 1996 році. Назва походить від шийної прикраси-гривни, яка була грошовою одиницею ще за часів Русі.

Від копійки до шага (Сучасність): * Поясніть учням, що зараз Україна повертає ще одну історичну назву для дрібних монет — шаг.

Чому це важливо? Назва «копійка» прийшла до нас із Російської імперії, а «шаг» — це питомо українська назва, яку використовували наші предки ще сотні років тому.

Це показує, що процес відновлення незалежності триває і сьогодні, навіть у таких деталях, як назви монет у наших гаманцях.

IV. Закріплення набутих знань

Вікторина «Президенти України» https://learningapps.org/display?v=pm5p1tdyj26

Онлайн - дошка

https://padlet.com/yanakachina80/padlet-lrnbwg2xrlzbgcaf

V. Підсумки та рефлексія

Гра "Вірю — не вірю":

Незалежність проголосили у вересні? (Ні, у серпні).

Конституцію прийняли у 1996 році? (Так).

Тризуб — це символ лише сучасної України? (Ні, він дуже давній).

Незалежність України було проголошено 24 серпня 1991 року?

(Вірю. Це державне свято — День Незалежності).

На Всенародному референдумі лише половина українців підтримала незалежність? (Не вірю. Понад 90% громадян сказали «Так»).

Авторами нашого Державного Гімну є Тарас Шевченко та Іван Франко?

(Не вірю. Слова написав Павло Чубинський, а музику — Михайло Вербицький).

Слово «Гривня» походить від назви стародавньої шийної прикраси?

(Вірю. Це була прикраса та грошова одиниця часів Русі).

Синій колір на нашому прапорі символізує стиглу пшеницю?

(Не вірю. Синій символізує чисте небо, а жовтий — пшеничне поле).

Конституція — це головний закон, який мають виконувати всі громадяни України? (Вірю. Це Основний Закон нашої держави).

Назва «шаг» для дрібних монет — це сучасна вигадка, якої раніше не існувало?

(Не вірю. Ця назва історична, вона використовувалася в Україні ще сотні років тому).

Україна — це республіка, де головним джерелом влади є народ?

(Вірю. Це записано в перших статтях нашої Конституції).

VI. Домашнє завдання

Опрацювати §24 п. 3 - 4, творче завдання: виписати 6 фактів про наслідки аварії на ЧАЕС, розв'язати гру https://wordwall.net/play/25711/656/967

Повторити §7

Підвищення кваліфікації "Візуальні студії на уроках історії", березень 2026

 https://drive.google.com/file/d/1n-dyJM8Xo7wKK6hbcmouamSE0yUiInKs/view?usp=sharing

День Національної гвардії України

 

День Національної гвардії України відзначається щорічно 26 березня. Свято встановлене Указом Президента у 2015 році для вшанування мужності та внеску нацгвардійців у захист суверенітету, безпеки та громадського порядку. НГУ, відновлена у 2014 році, є ключовим силовим формуванням у системі МВС, що стоїть на захисті України.

https://youtu.be/rfMDC7lo79M?si=6t7OprXcottGcujw

курси 2022

 

курси 2023

 

курси 2024

 

курси 2025

 

Курси 2026

 

Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді»

 Інститут політико-правових та релігійних досліджень висловлює Вам вдячність за активну участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Національно-патріотичне становлення молоді» з нагоди відзначення Дня Соборності України.

Щорічний Всеукраїнський конкурс ініційовано і проведено Інститутом політико-правових та релігійних досліджень за підтримки Міністерства молоді та спорту України, Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національної академії педагогічних наук України, Європейської культурної асамблеї, Інституту модернізації змісту освіти МОН України, Інститут проблем виховання НАПН України, Київської міської державної адміністрації, ГО «ВГО «Національна та громадянська ідентичність», Всеукраїнського товариства «Знання» України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка та ін.

Метою Конкурсу є сприяння утвердженню української національної та громадянської ідентичності, поширення патріотичних ідей, виявлення і підтримка обдарованої молоді, заохочення до патріотичної творчості захисників і захисниць України через участь у мистецьких проєктах, підвищення рівня обізнаності про історію становлення сучасної української культури й мистецтва, створення умов для її творчого зростання. 
Всеукраїнський конкурс засновано за ініціативи Герасименка Олександра Олександровича, Президента Інституту політико-правових та релігійних досліджень.
Прийом конкурсних робіт тривав із 10 жовтня 2025 року до 6 січня 2026 року. 
До Всеукраїнського конкурсу творчих робіт долучилися 25368 учасників.
До оцінювання робіт були залучені відомі державні та громадські діячі, вчені, митці.

За результатами відбору Всеукраїнського Конкурсу визначено переможців

 

27.01.2026 Засідання спільноти вчителів суспільних дисциплін: обмін досвідом і практичними ідеями

Відбулося засідання спільноти вчителів суспільних дисциплін, під час якого педагоги Харченко Л.А. (ЗОШ №10), Костенко Я.А. (Святогорівська ЗОШ), Безверхня Т.М. (КЗЗСО №8) представили цікаві та ефективні інструменти дистанційного навчання.

У своїх виступах учителі поділилися практиками гейміфікації освітнього процесу, сучасними цифровими ресурсами, а також власним досвідом роботи з краєзнавчим компонентом на уроках історії та в позаурочній діяльності.

Захід став майданчиком для професійного діалогу, обміну ідеями та пошуку рішень, які допомагають зробити навчання історії змістовним, інтерактивним і наближеним до життя учнів, особливо в умовах дистанційного формату.

26.01 Захист науково дослідницьких робіт

І етап Всеукраїнського конкурсу-захисту МАН: юні науковці

Добропільщини впевнено продемонстрували рівень досліджень

Відбувся І (територіальний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-

дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України у 2025/2026

навчальному році.

Захід об’єднав талановиту молодь Добропільської громади,

яка представила власні наукові напрацювання в різних галузях знань.

Конкурс проводився у дистанційному форматі з використанням сервісу Google

Meet із дотриманням усіх норм безпеки у період дії правового режиму воєнного

стану в Україні.

Вітальним словом урочисто подію відкрила головний спеціаліст відділу освіти

Добропільської міської ради, член журі конкурсу Наталія Курдя , яка зазначила,

що пошук й підтримка обдарованої учнівської молоді, популяризації наукової

діяльності та розвиток наукового світогляду- основна мета конкурсу та

побажала вдалої роботи на конкурсі-захисті , налаштувала присутніх на

доброзичливу атмосферу.

У конкурсі взяли участь 9 учасників, які працювали у 6 наукових

відділеннях. Під час захисту прозвучали цікаві, актуальні та практично

орієнтовані теми, що стосувалися аерофізики та космічних досліджень, екології,

історії, літературознавства , соціології , хімії та етнології.

Серед представлених досліджень:

« Особливості орбітальних характеристик астероїдів, які названі на честь міст

України» , Гончарова Анна Сергіївна, НВК№7 ( кер. Савіцький Сергій

Миколайович)

«Історична реконструкція та меморіалізація подвигу родини Людвінських-

Олейник у роки Голокосту», Чала Бьянка Михайлівна, ЗОШ №10

( кер. Денисова Лілія Олексіївна)

«Українське традиційне весілля: обрядова структура і символіка», Бодрова

Дар'я Миколаївна, Святогорівська ЗОШ (кер. Костенко Яна Андріївна)

«Естетизація девіантної поведінки в соціальних мережах як чинник

трансформації моральних норм сучасної молоді», Кучерук Діана Денисівна,

НВК №1 ( кер.Денисова Аліна Юріївна)

«Літературне об’єднання «Крила» (1980-1984): каталізатор творчого руху та

джерело поетичної спадщини Добропільщини», Зінкевич Анна Олексіївна,

ЗОШ №10 ( кер.Зінкевич Тетяна Михайлівна)

«У пошуках вітаміну С: порівняльний аналіз вмісту аскорбінової кислоти у

свіжовичавлених та пакетованих соках», Манько Кирило Володимирович ,

КЗЗСО №2 ( кер. Шпакова Дар’я Віталіївна)

За результатами оцінювання всі учасники набрали понад 80 балів, що є

підтвердженням високого рівня підготовки та наукової зрілості робіт.

Таким чином, усі юні дослідники отримали право представляти свої напрацювання на

ІІ (обласному) етапі конкурсу.

Щиро вітаємо учасників та їхніх наукових керівників і бажаємо успіхів,

впевненості та нових перемог на обласному рівні

Чекаємо на гідні результати

та подальші наукові здобутки наших учнів!

Роботу виконала:

Бодрова Дар'я Миколаївна,

учениця 11 класу Святогорівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів Добропільської міської ради Донецької області, 

Науковий керівник: 

Костенко Яна Андріївна,  вчитель історії Святогорівської 

загальноосвітньої школи    І-ІІІ ступенів 

Добропільської міської ради 

Донецької області 

«УКРАЇНСЬКЕ ТРАДИЦІЙНЕ ВЕСІЛЛЯ: ОБРЯДОВА СТРУКТУРА І СИМВОЛІКА»

У роботі було зазначено актуальність вивчення питання походження весільних обрядів. Визначено мету, предмет, об’єкт, завдання, практичну цінність роботи. Подано характеристику тематики історії весільних обрядів та онлайн ˗ опитування учнівської молоді. 

Мета дослідження: на базі наявної літератури, спогадів представників декількох регіонів українських земель та на основі комплексного об’єктивного аналізу дослідити історію обрядовості на прикладі весілля з ХХ ст.  по сьогодення.

Актуальність: Визначення тенденції до відродження національних традицій. Це дослідження є актуальним для популяризації національних звичаїв, формування національної свідомості: весільний обряд як колективна пам’ять нації допомагає краще зрозуміти власну ідентичність і місце в історичному контексті.

Завдання дослідження: опрацювати наукову літературу, провести опитування про історію весільних обрядів та їх роль у відродженні національних традицій. 

Ключові слова: сватання, заручини, дівич - вечір, коровай, вінчання.

ВСТУП 

Актуальність роботи даного дослідження зумовлена необхідністю вивчення і узагальнення інформації про весільну обрядовість українського народу, історію виникнення свята та його походження, розкритті міфів про весільні атрибути.

В ході дослідження, завдяки  свідченням, спогадам мешканців Добропільщини, опрацьованій історіографічній базі вдалося зібрати, проаналізувати  історію обрядовості на прикладі весілля, визначити роль весільних атрибутів у проведенні свята. Досліджена робота є  джерелом для вивчення історії краю.

Об’єктом дослідження є суспільне життя цивільного населення, проведення   обряду весілля  в різних регіонах українських земель. 

Предмет дослідження – історія виникнення свята та його походження, 

характерні риси весільних обрядів.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на базі наявної літератури, спогадів представників декількох регіонів українських земель та на основі комплексного об’єктивного аналізу дослідити історію обрядовості на прикладі весілля з ХХ ст.  по сьогодення.

Щоб досягнути поставленої мети, необхідно виконати такі завдання:

1. Охарактеризувати та проаналізувати наявний  історіографічний матеріал з тематики;

2. Висвітлити історичний процес виникнення обряду весілля;

3. Дослідити історію обрядовості на прикладі весілля з ХХ ст. до сьогоднішнього дня.

4. Визначити роль весільних обрядів у формуванні національної свідомості за допомогою проведеного онлайн - опитування учнівської молоді. 

5. Проаналізувати як матеріальне становище декількох поколінь та форми політичних режимів можуть впливати на дотримання народних традицій на прикладі весільних обрядів.

6. Об’єктивно підійти до висвітлення правдивої історичної дійсності, за якої приходилось жити і працювати не одному поколінню мешканців України.

Теоретичною базою дослідження весільних обрядів, традицій й атрибутів є наукові праці таких українських дослідників, як : Ф. Вовк [3], Л. Болібрух [1], В. Борисенко [2], Т. Гаєвська [4], О. Кухаренко [5] , В. Матушенко [6], Т. Мовша [7], М, Сумцов [8], О. Шеремета [9], І. Щербина [10].

У роботі було використано наступні методи дослідження:

1) теоретичний метод (за допомоги методів відбору, аналізу, узагальнення було проаналізовано наукові праці, інформацію з теми); 

2)  метод контент-аналізу (за допомоги кількісно-якісного аналізу було визначено тематику дослідження);

3) метод спостереження і опису (опис розглянутих традиційних атрибутів українського весілля); 

4) метод порівняння (зіставлення розглянутих відомостей);

5) метод опитування (опитування учнівської молоді);

6) метод кейс-стаді (аналіз інформації на конкретних прикладах).

Новизна роботи полягає в аналізі характерних рис обрядовості та відмінностей в залежності від регіону країни. 

Практична цінність роботи представлена можливістю використання її результатів під уроків та практичних занять з історії України, у роботі гуртків етнографії для учнівської молоді.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

У вступі визначено актуальність вивчення питання весільних традицій та атрибутів, предмет, об’єкт, мету, завдання, наукову новизну, перелічено використані методи, зазначено практичну цінність роботи. 

У першому розділі висвітлено історію виникнення обряду, складові весільних обрядів, традиційні атрибути українського весілля.

У другому розділі  представлено результати опитування учнівської молоді за темою дослідження. 

Список використаних джерел нараховує 13 позицій. Робота складається з 42 сторінок.